Експерти: мова не повинна бути заручницею політиків | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.06.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Експерти: мова не повинна бути заручницею політиків

Спекулюючи на мовному питанні, українська влада намагається відволікти увагу від провальної економічної політики та корупції, вважає експерт. У Білорусі та Казахстані ситуація ще невтішніша.

На думку експертів, у ситуації з національними мовами у Білорусі, Казахстані та Україні є спільні особливості. Через відсутність належної підтримки з боку держави українська, білоруська та казахська дедалі частіше стають заручниками політичних ігор та витісняються з зі сфери вжитку на користь російської мови, вважають аналітики.

Розподіл на «своїх і чужих» в Україні

Андрій Биченко

Андрій Биченко

Чи піде білоруським шляхом Україна, якщо остаточно затвердить закон «Про основи державної мовної політики»? Проект цього закону, ухвалений Верховною Радою поки що лише в першому читанні, скерований на посилення статусу регіональних мов. Але по суті він закріпить особливе становище лише за російською мовою, яка витіснить з ужитку державну українську, вважають противники закону.

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко стверджує, що обговорення статусу мов незадовго до парламентських виборів в Україні звучить надумано. За словами соціолога, мовне питання, яке не є першорядним для громадян, в умовах політичної кампанії може призвести до серйозного протистояння в суспільстві та чіткого поділу країни «на своїх і чужих». Винесенням законопроекту про мови на розгляд парламенту його автори з правлячої Партії регіонів намагаються відволікти увагу виборців від своєї провальної економічної політики, корупції та проблем медичного обслуговування, переконаний експерт.

DW.COM

На думку Биченка, влада нічого не робить, щоб розвивати українську мову, у той час як Росія виділяє чималі кошти на укріплення російської мови, в тому числі й на території колишнього Радянського Союзу. «Якщо російській мові в Україні нададуть особливий статус, це призведе до зникнення української», - не виключає Биченко. Аби цього не сталося, Україні потрібна державна політика захисту української мови. «Це сприяло б розвитку та збереженню української мови, водночас носії інших мов не відчували б себе обділеними», - переконаний експерт.

На Білорусь нема надії

Білоруська мова опинилася на межі зникнення після референдуму 1995 року, на якому за російською мовою закріпили статус другої державної. Російською говорять чиновники й депутати, ведеться діловодство, видаються підручники з історії Білорусі, а також переважна частина книг. У російських школах, яких тут більшість, білоруська викладається як іноземна – кілька годин на тиждень. Тих, хто в Білорусі говорить національною мовою, держпропаганда автоматично зараховує до опозиціонерів.

Голова громадського об’єднання «Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини» Олег Трусов вважає, що держава нічого не робить для розвитку білоруської мови, а також штучно створюються умови для витіснення її зі сфери освіти. Цю мову на офіційному рівні можна почути лише з уст єдиного чиновника – міністра культури Білорусі, зауважує Трусов.

Школа українською чи російською?

Школа українською чи російською?

Лише 20 відсотків дітей у країні ходять до білоруських дитсадків і шкіл, каже експерт. Хоча багато, за його словами, залежить і від батьків, які могли б домогтися навчання білоруською мовою, але не прагнуть цього, спостерігаючи, як недбало на державному рівні ставляться до національної мови. «У руках високопоставлених чиновників національна мова стала стратегічним товаром, що йде в обмін на російські нафту та газ», - вважає Олег Трусов. На його погляд, громадянському суспільству Білорусі не варто сподіватися на державу – йому слід самому активно працювати для поліпшення ситуації з розвитком мови.

Казахстан двомовність з російським ухилом

На схожі проблеми вказують також експерти з Казахстану. Нарівні з державною казахською мовою російську тут теж визнано другою офіційною. Саме російська домінує в країні, незважаючи на те, що частка шкіл з казахською мовою навчання становить близько 70 відсотків, каже правозахисниця, журналістка казахськомовної газети «Туркестан» Есенгуль Кап.

Випускники казахськомовних вищих навчальних закладів дедалі частіше стикаються з проблемами працевлаштування в самому Казахстані, стверджує журналістка. За її словами, казахські закони пишуться переважно російською мовою. Шкоди розвиткові державної мови завдає також російськомовне діловодство, що ведеться в рамках Митного союзу Казахстану з Росією та Білоруссю, переконана Есенгуль Кап.

Згідно з ухваленою програмою розвитку мов у Казахстані, до 2020 року частка дорослого населення, що володіє казахською, має сягнути 95 відсотків. «Може, до цього часу щось і зміниться, коли до влади прийдуть інші політики. А поки парламент, уряд та адміністрація президента спілкуються переважно російською», - зауважує журналістка.