1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Експерти: добре, що українці звертаються до Європейського суду з прав людини

Ось уже впродовж семи років щорічно півтори-дві тисячі громадян України звертаються за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини. З цього року суд у Страсбурзі виносить дедалі більше рішень у справах, що стосуються України. Експерти оцінюють таку ситуцію як дуже позитивний розвиток, який цілком може зробити свій внесок у покращення ситуації з правами людини в Україні.

Будинок Європейського суду з прав людини в Страсбурзі

Будинок Європейського суду з прав людини в Страсбурзі

Європейський суд з прав людини, що розташований у французькому Страсбурзі, діє на основі Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод громадян. Україна ратифікувала цю Конвенцію 1997 року. Відтоді українські громадяни, які зневірилися в можливості захистити свої права у власній державі, можуть звертатися до Страсбурга за встановленням справедливості. Як правило, таких звернень проти України надходить до Європейського суду з прав людини щорічно півтори-дві тисячі, і Україна посідає приблизно шосте місце серед 46 держав-сторін Конвенції, розповідає уповноважена уряду України в справах дотримання Конвеції про захист прав і основних свобод людини Зоряна Бортновська. Вона наголошує на тому, що кількість звернень громадян України до Європейського суду останніми роками різко не збільшувалася:

”Люди не звертаються частіше, просто зараз Європейський суд намагається прискорити розгляд справ і зменшити кількість справ, які лежать у Європейському суді з прав людини й чекають на свою чергу, а це, як правило може бути 3-4 роки від моменту, коли людина надіслала свою заяву до моменту, коли ця заява взагалі визнана прийнятною до подальшого розгляду, або коли по ній винесено рішення”.

Українські незалежні правозахисники згадують, що коли в громадян України тільки з”явилася можливість звертатися до Європейського суду з прав людини, вони користалися нею сперше не дуже грамотно. Розповідає Людмила Клочко, яка завідує громадською приймальнею Харківської правозахисної групи:

”...дуже багато людей вважало, що Європейський суд з прав людини поновить всі їхні права і захистить всі їхні інтереси. Люди погано знали правила, як звертатись до цього суду, тому часто звертались до нас. Знаєте, таких справ дуже багато. Спочатку людям здавалося, що Європейський суд якимось чином зможе змінити вирок чи рішення національного суду. Але з часом вони зрозуміли, яким саме чином діє Європейський суд, що там буде якась сатисфакція”.

За статистикою, Європейський суд з прав людини ухвалив за сім років 18 рішень по зверненнях проти України. Це є набагато менше, ніж щодо держав, які стали сторонами Конвенції пізніше за Україну, приміром як Російська Федерація, каже Зоряна Бортновська. Далі уповноважена з дотримання Конвеції про захист прав і основних свобод людини зауважила:

”Те, що існує такий інтерес українців до Європейського суду з прав людини – це дуже позитивне явище. Це тільки свідчить про те, що в нас зростає правова свідомість людей, і вони знають, яким чином захистити свої права. Якщо вони не знаходять того захисту в Україні, вони ще мають такий засіб, як Європейський суд з прав людини. Це, можливо, навіть збільшує їх упевненість у тому, що рано чи пізно можна добитися справедливості”.

Лише цього тижня справедливості в Страсбурзі домоглися семеро громадян України. У вівторок Європейський суд з прав людини зобов”язав Україну виплатити по 2,85 тисяч євро компенсації шістьом жителькам Херсонщини, які скаржилися на невиконання рішення українського суду про підвищення їм заробітної плати. 20 тисяч євро нематеріальних збитків має відшкодувати Україна жительці Одеси. Вона працювала 1986 року на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від чого тяжко захворіла. Жінці довелося роками виборювати в судах право на пенсію за інвалідністю. Європейський суд з прав людини визнав це порушенням кількох прав, які закріплені в Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини, і ухвалив рішення про компенсацію. Наскільки обов”язковим є подібні рішення для виконання Україною, пояснює Зоряна Бортновська:

”Рішення Європейського суду з прав людини відносно України, тобто де Україна є стороною, є відповідачем, є обов”язковими відповідно до положень статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Вони, відповідно, підлягають обов”язковому виконанню”.

Отже, одеситка, яка звернулася до Європейського суду з прав людини, вже незабаром отримає компенсацію в 20 тисяч євро від держави Україна? Зоряна Бортновська підтверджує це:

”Звичайно, вона отримає від держави цю суму, як тільки рішення набуде статусу остаточного. А рішення отримає статусу остаточного протягом трьох місяців з дня винесення, якщо жодна зі сторін не звернулася з клопотанням про його перегляд Великою палатою Європейського суду з прав людини. Тобто, через три місяці, якщо заявниця не звернеться з таким клопотанням, або уряд не звернеться з таким клопотанням, воно стає остаточним й підлягає виконанню знову ж таки протягом трьох місяців”.

Як втілюється виконання рішення Європейського суду з прав людини на практиці, поцікавилися ми в уповноваженої українського уряду. Чи треба людині, якій має виплатити відшкодування Україна, ще оббивати пороги якихось інстанцій. Зоряна Бортновська відповідає:

”Людина нікуди не звертається, рішення надсилається уряду, і уряд сам ініціює процедуру виконання, рішення передається в Державну виконавчу службу, і вже вона контактує з цією особою з приводу банківських реквізитів і документів, які відповідно до чинного законодавства України необхідні, аби рішення суду було виконано. Виплати ж проводить Державне казначейство з відповідного коду бюджетної класифікації, тобто з державного бюджету”.

Поки в Україні не відомі випадки, коли рішення Європейського суду не виконувалися - приміром, коли не виплачувалися компенсації. Зоряна Бортновська згадує лише один прецедент, коли через затримку повідомлення зі Страсбурга про остаточність рішення, воно було виконано з тижневим запізненням. Далі Зоряна Бортновська пояснює:

”Якщо держава намагається саботувати рішення суду й тривалий час не виконувати, то Комітет міністрів Ради Європи застосовує всілякі санкції політичного характеру. Але, я думаю, що в Україні ніхто не має наміру таким чином діяти, аби аж викликати гнів Ради Європи”.

За виконанням рішень Європейського суду з прав людини слідкує передусім Комітет міністрів Ради Європи. Він щоквартально перевіряє, як виконються ті чи інші рішення, зауважує далі Зоряна Бортновська:

”...виконання рішення Європейського суду з прав людини – це не лише виплата коштів, а це, за можливості, відновлення порушеного права особи, а також внесення змін до законодавства, аби уникнути аналогічних порушень інших громадян і аналогічних звернень до Європейського суду з прав людини. Питання внесення змін до законодавства, ніби вже не стосується самої особи, яка виграла справу в Європейському суді з прав людини, але поки законодавство не буде змінене так, щоб задовольнити Комітет міністрів Ради Європи, процедура виконання рішення Європейського суду з прав людини не закривається. Навіть якщо кошти були виплачені дуже давно”.

Таким чином Європейський суд своїми рішеннями може сприяти удосконаленню умов для захисту й гарантування прав людини в самих державах. Приклад – досвід, про який нам розповіла керівник громадської приймальні Харківської правозахисної групи Людмила Клочко. Ця правозахисна організація допомогла відправити до Європейського суду з прав людини кілька справ, які стосуються порушення прав на особисту недоторканність і свободу. Йдеться переважно про незаконні арешти, незаконні дії міліції, про катування у в”язницях і жорстоке поводження з ув”язненими. Людмила Клочко переконана, що зокрема через ці звернення ситуація у виправних закладах в Україні потрошку починає змінюватися на краще:

”Ті перші рішення, які стосувались поганого поводження – третьої статті Європейської конвенції – вони стосувались тих, хто засуджений на довічне ув”язнення. І зараз держава вже починає змінювати умови їх утримання. Знаходить навіть якісь кошти... Тому я вважаю, що звернення громадян до Європейського суду може покращити наше життя в Україні...”