1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Економіка "Північного потоку": бізнес-план з кількома невідомими

Бурхливі зміни на енергетичному ринку Європи роблять вкрай ненадійними прогнози розвитку попиту на газ. Це підвищує фінансові ризики "Газпрому" і знижує ймовірність високої прибутковості "Північного потоку".

default

Будь-який інвестиційний проект пов'язаний з ризиками. І практично завжди інвестори, розповідаючи про майбутні капіталовкладення, прагнуть ці ризики применшити. Вони занижують передбачувані витрати і завищують очікуваний прибуток. Проект "Північний потік" (Nord Stream) - не виняток.

2005-го року, коли російський "Газпром" підписав з німецькими партнерами BASF / Wintershall і E.on угоду про будівництво "Північного потоку", на прокладку кожної з двох гілок газопроводу планувалося витратити не менше 2 мільярдів євро. Однак з ходом реалізації проекту ці передбачувані понад 4 мільярди євро зросли до 7,4. Така офіційна вартість газопроводу.

Яка ж вартість проекту?

Йенс Мюллер

Йенс Мюллер

"Щоравда, російський віце-прем'єр Ігор Сечин повідомив журналістам, що "Північний потік" з урахуванням відсотків за банківськими позиками обійдеться у 8,8 мільярдів євро, однак прес-секретар компанії Nord Stream Йенс Мюллер з такою арифметикою категорично не згоден. Він нагадує, що витрати на фінансування зазвичай не включають у вартість інвестпроектів. За його словами, при купівлі-продажі квартири теж йдеться лише про ціну цього об'єкта, а не про обслуговування іпотечного кредиту. До речі, трубопровід дном Балтійського моря на 70 відсотків фінансується за рахунок позик, отриманих від понад 20 банків. 30 відсотків капіталовкладень акціонери покрили з власних коштів.

За умов зростання світових цін на метали найдорожче компанії Nord Stream обійшлася закупівля труб. "200 тисяч труб з високоякісної сталі вагою 12 тонн кожна, закуплені в Німеччині, Росії та Японії, коштували приблизно 3 мільярди євро", - каже Йенс Мюллер. Ціна безпосереднього прокладання газопроводу, перш за все - роботи трьох спеціалізованих судів, становить близько 2 мільярдів євро. Понад один мільярд, за даними прес-секретаря, пішли на експертизу, сертифікацію і контроль, близько 700 мільйонів євро - на доставку труб та їхнє бетонування.

Трубопровід має окупитися за 15 років

Володимир Фейгін

Володимир Фейгін

"Nord Stream - це транспортне підприємство. Ми не продаємо газ, ми зароблятимемо гроші на наданні послуг з його прокачування", - уточнює Йенс Мюллер, відповідаючи на питання про терміни окупності проекту. Терміни ці відносно невеликі, підкреслює він, вказуючи на те, що "Північний потік" планується експлуатувати протягом як мінімум 50 років. Виконавчий директор компанії Nord Stream Маттіас Варніг  називає конкретні терміни окупності: 14-15 років. Проте в бесіді з німецьким журналом Wirtschaftswoche він робить серйозне застереження: "Але тільки за повної завантаженості потужностей".

Ці потужності цілком здані в оренду компанії "Газпром експорт". Відповідно, саме російська сторона платитиме за прокачування всіх 55 мільярдів кубометрів газу, "незалежно від того, відправить вона цей обсяг чи ні", уточнює Маттіас Варніг.

Володимир Фейгін, президент Інституту енергетики і фінансів, вказує на ймовірність укладання нових контрактів, а також на те, що зараз на європейському газовому ринку збільшується частка короткострокових угод. Новий газопровід надасть "Газпрому" можливість гнучко реагувати на коливання попиту. До того ж ним завжди можна буде пускати частину тих обсягів, які зараз йдуть через Білорусь або Україну, і заодно заощаджувати на транзиті. Московський експерт упевнений, що з заповнюваністю "Північного потоку" проблем не буде. Відповідно, рентабельність Nord Stream в довгостроковому плані у Володимира Фейгіна сумнівів не викликає: "Трубопровідний газовий проект не може окупитися швидко. Цей бізнес вважається стабільним, надійним, але малоприбутковим".

Фактори ризику

Ділянка газопроводу у Лубміні

Ділянка газопроводу у Лубміні

"Газпром" явно прагне вищого рівня рентабельності, а тому сам трубопровід з самого початку був для нього лише складовою частиною більш комплексного проекту з розширення експорту газу до Європи і збільшення прибутковості. Бізнес-концепція проекту ґрунтувалася на значному збільшенні споживання природного газу в Європі й зростаючих цін на нього. Однак буквально за лічені роки енергетичний та газовий ринки Європи кардинально змінилися: Європейський Союз зробив ставку на прискорений розвиток альтернативної енергетики та енергозбереження, одночасно різко зросли поставки зрідженого природного газу. Це призвело до значного падіння цін на газ і до перегляду багатьох прогнозів.

"Ми не очікуємо в Європі, особливо в Німеччині, зростання попиту на газ. Але він буде серйозно зростати в інших регіонах світу, особливо в Азії", - зазначає експерт з енергетики Аналітичного центру Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні Йозеф Ауер. Тому довгострокові перспективи Nord Stream він оцінює досить оптимістично. Тим більше що в найближчі два десятиліття у Великобританії та Нідерландах продовжиться швидке падіння видобутку газу з власних родовищ.

Однак не факт, що ті ж британці і голландці зроблять ставку саме на трубопровідний газ з Росії. Звідси й головні економічні ризики "Північного потоку": вони складаються не в тому, що не окупиться трубопровід, а в тому, що європейці, можливо, закуповуватимуть російський газ не в тих обсягах і, що найважливіше, не за тими цінами, на які розраховують у Москві.

Автор: Андрій Гурков, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM