1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Екологічний злочин чи економічний прорив?

Наступного місяця в світі відзначатиметься Міжнародний день захисту Дунаю. Цього разу урочистості обіцяє затьмарити суперечка, що виникла навколо будівництва в Україні судноплавного каналу “Дунай – Чорне море”. Українські власті розраховують на економічну вигоду, а екологи попереджають про катастрофічні наслідки проекту для природи.

За радянських часів Дунайське пароплавство було одним з найприбутковіших

За радянських часів Дунайське пароплавство було одним з найприбутковіших

Від початку будівництва каналу в гирлі Бистроє минуло майже три тижні. Незважаючи на голосні протести екологічних організацій як в Україні, так і поза її межами, ніщо не вказує на можливе зупинення проекту. В одній з попередніх передач ”Німецької хвилі” ми вже розповідали про суть проблеми, тому цього разу коротко про головне.

Будівельні роботи почалися 11 травня. Метою проекту, який було запропоновано міністерством транспорту України, є відновлення багатотоннажного судноплавства в українській частині дельти Дунаю. Зараз левову частку прибутків за прохід суден шляхом ”Дунай – Чорне море” отримує Румунія, що має три канали й будує четвертий.

Україна давно заявляла, що прагне мати власний судновий хід, а тому поява конкретних планів з цього приводу не була несподіванкою. Утім затверджений властями проект викликав хвилю протестів. У першу чергу експерти-екологи назвали обраний шлях каналу через гирло Бистроє загрозою унікальній природі дунайської дельти на кордоні між Україною та Румунією. Лише птахів там понад 320 видів. Критичну оцінку проекту дали як українські фахівці, позицію яких ми вже висвітлювали, так і представники міжнародних організацій. Говорить Майкл Бальтцер з Міжнародного фонду захисту дикої природи (WWF):

”Дельта Дунаю – це друге за розміром водно-болотяне угіддя в Європі. Це домівка для величезної кількості тварин, у першу чергу птахів – 70 відсотків світової популяції пеліканів, половина популяції бакланів. Канал буде побудовано прямо через центр біосферної зони. Буде знищено половину місць проживання птахів, що мають міжнародне значення.”

Ідеться про біосферний заповідник ”Дунайські плавні”, що перетинає гирло Бистроє. Території заповідника внесено до реєстру ЮНЕСКО і охороняються так званою Рамсарською конвенцією про водно-болотяні угіддя. Ось що заявив у інтерв”ю ”Німецькій хвилі” співробітник Румунського орнітологічного товариства Дан Гулеа :

”Немає сумніву в тому, що велика частина птахів, які гніздяться в дельті Дунаю, постраждають від будівництва. Це стосується як перелітних птахів, так і тих видів, що залишаються тут зимувати”.

Втім українська сторона зауважує, що канал не чіпатиме особливо цінних районів дельти і взагалі протоки й внутрішні водоймища Дунаю указом президента виведено зі складу заповідника ще минулого року.

Спочатку робота, а потім природа

Між тим західні експерти звертають увагу також на наслідки будівництва каналу для місцевих жителів. Продовжує Майкл Бальтцер:

”Окрім екологічних наслідків, які будуть великими в цьому випадку, це не мине й людей. Більшість людей, які мешкають у дельті Дунаю, залежать від неї. Це і харчування, і робота, зокрема, риболовля”.

Схожі аргументи наводить також німецький експерт Міжнародного фонду захисту дикої природи Еріка Шнайдер, яка називає будівництво каналу ”екологічним терактом”. Але чи справді воно загрожує позбавити джерела існування мешканців навколишніх сіл та міст? Українські організатори суперечливого проекту стверджують, що станеться прямопротилежне, що буде створено тисячі нових робочих місць. Про проблеми регіону та про ставлення місцевих жителів до каналу в гирлі Бистроє розповідає наш одеський кореспондент Ольга Петровська :

Необхідність побудови нового українського глибоководного каналу «Дунай – Чорне море» з»явилася після того, як 1994 року обмілів старий канал Прорва, і провалилися спроби його відновити. Під час конфліктів на Балканах судноплавні потоки через канал Прорва зменшилися, утримувати його, наприклад, розмулювати, стало економічно невигідним, і канал як такий перестав існувати.

Люди ще й досі згадують як працювали на 100 відсотків усі три порти – Усть-Дунайский, Ренійський та Ізмаїльський. Саме на цих «трьох китах» та супутніх до них підприємствах, наприклад, судноремонтих заводах, базувалася економіка краю. Дунайське пароплавство ще за радянських часів було одним з найприбутковіших. Тисячі людей втратили роботу. На сьогодні дунайські порти працюють на 10-30 відсотків своєї потужності.

Основний заробіток населення, наприклад, у містечку Вилкове, - це садівництво, риболовля та туризм. Рівень безробіття високий, навіть відносно інших районів області. Тому новий судноплавний канал у своїх краях більшість мешканців сприймає як відродження регіону. Ось декілька реплік, почутих від мешканців Вилкового: «Дунайські оселедці тоді були й зараз нікуди не дінуться», «Рибок та пташок шкода, а людей ні?». Проте стверджувати, що усі мешканці «української Венеції», як називають Вилкове, за будівництво каналу, не можна.

Україна порушує міжнародні угоди?

Між тим як західні, так і деякі українські екологи, як наприклад, благочинний фонд ”Екоправо-Львів”, припускають, що розпочавши будівництво каналу, Україна порушила міжнародні угоди. Майкл Бальтцер з Міжнародного фонду захисту дикої природи:

”Існує ціла низка міжнародних конвенцій, виконувати які зобов”язалася Україна. Це означає, що будівництво каналу порушуватиме юридичні норми. У першу чергу це стосується угод щодо захисту дунайської дельти”.

У свою чергу Філіп Веллер , виконавчий секретар Міжнародної комісії з захисту Дунаю, нарікає на те, що Україна недостатньо поінформувала своїх партнерів по міжнародних угодах:

”Головний момент полягає в тому, що підґрунтям для міжнародних договорів є обмін інформацією. На жаль, у даному випадку цього не сталося. Але існують також інші конвенції, які, можливо, порушує тепер Україна. У першу чергу це Конвенція про збереження водно-болотяних угідь. Ідеться принаймні про порушення духу конвенції, але експерти можуть дійти висновку і про недотримання її букви”.

Зараз експерти Міжнародної комісії з захисту Дунаю намагаються отримати від українських властей дані про можливі екологічні наслідки будівництва каналу ”Дунай – Чорне море” для довкілля регіону:

”Конвенцію про захист дельти Дунаю підписали всі країни за винятком Боснії та Герцеговини. Ми обговорювали це питання на нашій зустрічі в грудні минулого року. За підсумками зустрічі країни-учасниці написали листа українському уряду, в якому йшлося про наслідки створення каналу для довкілля. Нас цікавила, наприклад, якість води, а також загальний стан довкілля. Дуже шкода, що будівництво каналу почалося без широкого обговорення цього питання в нашій комісії. Нам би хотілося знати, чому так трапилося. Тому ми намагаємося дістати більше інформації від наших українських колег”.

Якщо факт порушення міжнародних угод буде встановлено, чи існує можливість вплинути на позицію України щодо каналу і змусити зупинити будівництво? Бальтцер визнає, що можливості такого впливу обмежені:

”Ми тільки можемо закликати український уряд переглянути це рішення. Міжнародний фонд захисту дикої природи пропонує Україні сісти за стіл разом з нашими експертами з міжнародної комісії з захисту Дунаю та іншими організаціями, як наприклад, ЮНЕСКО, і обговорити альтернативи”.

29-го червня відзначатиметься Міжнародний день захисту Дунаю. Кожна з понад десяти країн, через які тече ця річка, готує низку заходів. У свою чергу радіостанція ”Німецька хвиля” планує на початку місяця провести ”круглий стіл” за участю експертів Міжнародної комісії з захисту Дунаю, Федерального міністерства охорони довкілля Німеччини та Європейського союзу. Німеччина має відношення до проекту в Україні не тільки тому, що Дунай протікає її територією. Роботи зі створення каналу виконує гамбурзька фірма ”Йозеф Мебеус”, що виступає головним підрядником у будівництві українського каналу ”Дунай – Чорне море”.

Також за темою