Единбурзький музей дитинства: Там, де не згасають мрії | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 05.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Единбурзький музей дитинства: Там, де не згасають мрії

Чи пам’ятаєте як звали вашого плюшевого ведмежатка? А скільки було у вас ляльок чи солдатиків? Музей дитинства в Единбурзі повертає дорослих у незабутній час дитинства.

На початку 1950-х років великий шанувальник іграшок міський урядник Единбурга Патрик Мюррей захопився ідеєю відкриття музею, повністю присвяченого темі дитинства. Він прагнув заснувати у шотландській столиці дещо більше, ніж просто велику виставку іграшок. Зрештою, 1955-го року Музей дитинства відчинив свої двері. Саме единбурзький вважають найбільш концептуальним з поміж усіх схожих. На п’ятьох поверхах музею, який називають "найбільш гамірливим у світі" через постійний сміх та гамір дітлахів, представлена одна з найбільших у світі колекцій артефактів, пов’язаних з дитинством.

Машинки, солдатики, рейки і шпали, лото і пупси, лялькові будинки й кухні. А ще повзунки, шкільні підручники, набори для малювання, баночки з пюре і мазь від синців - все, що народжує в душі теплі спогади.

Несолодке дитинство

Не всі іграшки розповідають історію про щасливе дитинство

Не всі іграшки розповідають історію про щасливе дитинство

Та відразу, як перетинаєш ґанок цього місця стає зрозумілим, що Мюррей добирав свою колекцію не лише з розважальною метою. Експозицію відкривають саморобні іграшки британської бідноти кінця ХІХ - початку ХХ століття. 12-ти, і навіть 10-річні хлопці йшли тоді на копальні та займалися іншою тяжкою фізичною працею, аби якось прогодувати родину. Нехитрою відрадою для них були саморобні іграшки, створені просто з підручного матеріалу.

Тут є й лялька, зроблена зі старого, дірявого черевика, яку хтось із хлопців змайстрував для своєї маленької сестри. Ця іграшка - ніби нагадування про всіх дітей світу, які втратили дитинство, так ніколи і не встигнувши вдосталь насолодитись його безтурботністю.

Добірка маріонеток

Добірка маріонеток

Забави бабусь і дідусів

Інший матеріал для роздумів - релігійні іграшки. Вони найбільш широко представлені експонатами з Німеччини та США: нюрнберзькі Різдвяні вертепи з дерева, біблійні персонажі та великодні зайці...У родинах, що суворо дотримувалися релігійних традицій про жодну вільнодумність у дитячих забавках не могло бути й мови: навіть іграшки повинні були залучати малечу до віри.

Змінювався світ, змінювалися й іграшки

Змінювався світ, змінювалися й іграшки

Подальші зали експозиції музею трохи знімають первинне інтелектуальне навантаження, пропонуючи дорослим відвідувачам поностальгувати, а найменшим, мабуть, вперше у житті доторкнутися до іграшок, якими бавилися їхні батьки, бабусі та дідусі. Калейдоскопи й громіздкі автомати-ілюзіони, які виставляли на ярмарках, настільні ігри на кшталт "Монополії", музичні шкатулки, комікси, машинки, кораблики, ведмедики, солдатики й міні-залізниця..."Кожен наш відвідувач обов’язково знаходить знайому зі свого дитинства гру або іграшку. Ностальгійні сльози й сентиментальні історії про дитячі роки тут не рідкість", - розповіла Deutsche Welle хранителька музею місс Темпл.

Таємнича подорож українських ляльок

У колекції музею, яка нараховує понад дві тисячі предметів, є й одні з найстаріших у Великобританії плюшеві ведмедики та лялька XVІІІ століття "Королева Анна" у традиційному для того періоду вбранні. Та особлива гордість - добірка етнографічних ляльок, вбраних у національні костюми й привезених з усіх куточків світу. Серед них й цілком унікальні експонати, як, приміром, старі ескімоські ляльки або ж ляльки віддалених африканських племен й тубільців Океанії.

Українські ляльки - вже понад півстоліття у зібранні музею

Українські ляльки - вже понад півстоліття у зібранні музею

У "етнографічній" залі можна побачити й кілька українських ляльок у традиційних наддніпрянських костюмах. Вони потрапили до музею ще у 1960-х роках, тобто перебувають тут практично від початку. "Звісно, вже ніхто не пам’ятає у який спосіб вони сюди потрапили. Але можете собі уявити яких зусиль довелося докласти, аби дістати цих ляльок з України, адже дипломатичні й культурні контакти між Британією та СРСР у ті часи не були аж такими теплими", - зауважує Місс Темпл

Розваги і освіта

Велику увагу у музеї приділяють поєднанню розваг з освітою. Саме тому у музеї не лише можна доторкнутися чи навіть побавитися з багатьма експонатами, але й дізнатися про їхнє походження та історичний контекст. Тут регулярно проводять інтерактивні лекції, а вчителі історії можуть позичити експонати чи фотографії для шкільних уроків на будь-яку тему: від Вікторіанської епохи до Другої світової війни. До слова, вхід до цього музею – безкоштовний.

DW.COM