Ділитися з ближнім, а не викидати | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.01.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Ділитися з ближнім, а не викидати

Гори з їжі виростають на німецьких сміттєзвалищах щодня. Аби побороти звичку викидати продукти харчування, активісти створили платформу foodsharing.de. Тут міняються непотрібними харчами.

Через звичку купувати надто багато харчів, накопичувати їстівні запаси, так би мовити, на чорний день, не доїдати приготоване продукти опиняються у сміттєвому відрі. Кожен німець викидає за рік близько 80 кілограмів харчів. Портал foodsharing.de закликає переосмислити ставлення до їжі. Він пропонує новий тренд – ділитися їжею з ближнім.

Безкоштовні харчі

Сьогодні люди міняються машинами, квартирами, офісами й потроху звикають заощаджувати. Чом би не ділитися їжею, подумали творці порталу foodsharing.de. Один з активістів – відомий у Німеччині режисер документального кіно Валентин Турн. У його стрічці "Смак відходів" ("Taste of Waste", 2011) ідеться про суспільство, що живе, як вареник у маслі, не знаючи ціни їжі. "Коли фільм демонстрували в кінотеатрах, нам дзвонили з багатьох малих пекарень і питали, що вони можуть зробити з непроданими булочками", - розповідає Турн. Так виникла ідея foodsharing.de.

Валентин Турн, один із засновників порталу foodsharing.de

Валентин Турн, один із засновників порталу foodsharing.de

Кожен очохий – і приватна особа, і підприємство – можуть зареєструватися на спеціальному сайті та створити віртуальний кошик, описавши продукти, які безкоштовно пропонує іншим. "Місця зустрічі" можна побачити на інтерактивній мапі. Далі люди обмінюються мейлами та домовляються, хто і що забере. Той, хто не бажає запрошувати незнайомців до себе додому, може залишити продукти в точці обміну їжею – foodsharing-Hotspot. Це звичайнісінька шафа десь у центрі міста, куди зносять харчі.

"Коли я мушу їхати через усе місто, щоб забрати кілограм картоплі, екологічна користь зникає, - коментує Валентин Турн. - Тому ми хочемо, щоб кількість учасників зросла вдесятеро". Ціль видається реалістичною, адже протягом першого місяця роботи порталу зареєструвалися понад п'ять тисяч людей.

Добре подумай, перш ніж купувати

"Одного дня я купила порошок із прополісу, який вважається природним лікарським засобом. На жаль, невдовзі зрозуміла, що маю на нього алергію, - розповідає Уте Кос, державний службовець. - Оскільки порошок був дуже дорогий, я вирішила запропонувати його на foodsharing.de. Було б надто шкода викидати". Кос подобається ідея сайту: "Я б не виставляла там вершковий торт, який лишився після дня народження, але в будь-якому разі користуватимуся сайтом надалі і, можливо, сама забиратиму щось із того, що там пропонують".

Уте Кос позбулася зайвого прополісу

Уте Кос позбулася зайвого прополісу

Режисер Валентин Турн теж ділиться їжею – нещодавно запропонував на порталі апетитні яблука, котрі не можуть довго зберігатися і мають бути з'їдені. "Я завжди відповідально ставився до довкілля, але до того, як заглибитися в цю тему, недооцінював вплив продуктів на навколишнє середовище, - каже він. - Виробництво харчів спричинює третину кліматичних змін. Звісно, ми мусимо якось жити, але не повинні половину з того викидати".

Тяжкий хліб

Знову навчитися цінувати їжу, усвідомити, скільки роботи, зусиль і поту вимагає її виробництво – це могло б запобігти теперішньому занепаду культури споживання, вважає Турн. Серед причин проблеми - те, що виробники і споживачі надто далекі одне від одного.

"Ми настільки віддалені від сільського буття, що розучилися розрізняти добре і погане. Той, хто зріс у селі, довіряє своїм відчуттям і може зрозуміти, коли молоко скисло. Сучасний споживач не довіряє собі, він дивиться на дату виробництва, яка не має нічого спільного з якістю, а тільки із зовнішнім виглядом", - підсумовує режисер. Він критикує "косметичний перфекціонізм", коли вирішальним для споживача є не смак, а зовнішній вигляд і ціна їжі.

А це вже трохи шизофренічно, вважає Турн. "Узагалі-то ніхто не викидає продукти охоче. Є щось таке в людській натурі, що каже: викидати продукти погано. Це щонайменше основа нашого життя", - каже режисер-активіст.

Але ми це все ж робимо. "Так, я викидаю їжу, коли минає термін зберігання. Це погано, я знаю, - констатує Анна Лумпе, акторка з Кельна. - Дата виробництва - лише виправдання тому, чому я викидаю, накуплявши зайвого".

А я йшла-йшла-йшла, пиріжок знайшла

Анна Лумпе: дата виробництва - тільки виправдання для тих, хто викидає їжу

Анна Лумпе: дата виробництва - тільки виправдання для тих, хто викидає їжу

Схоже, совість її більше не гризтиме. Анна радіє, відкривши інтернет-біржу з обміну харчами. "Це не потребує багатьох зусиль. Можна швидко щось виставити і швидко цього позбутися. Якби це було пов'язано з більшою активністю, як-то піти в магазин і залишити товари там, багатьом було б складніше це робити", – переконана 29-річна акторка.

Наступний крок – створення додатку для смартфонів. Тоді дорогою з роботи додому користувачі зможуть швиденько перевіряти, чи не "валяється щось на дорозі", тобто чи не залишив хтось їжу поблизу. Foodsharing.de є куди розвиватися. "Узагалі-то я хотів би залишитися режисером, але нині ідея foodsharing.de міцно мене захопила", - усміхається Валентин Турн.

DW.COM

Також за темою