1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Дунайська Комісія: "Україна від діалогу відмовляється"

“З якихось причин, роботи на каналі вгирлі Бистре з 26-го травня припинилися,” – повідомив Німецьку хвилю директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич. Землесос гамбурзьої фірми Josef Möbius AG принаймні ще минулої середи стояв у порту:

29 червня вперше відзначатиметься Міжнародний День Дунаю

29 червня вперше відзначатиметься Міжнародний День Дунаю

“І прийшов ще один землесос, з меншою осадкою. Але отримати якусь вірогід+ну інформацію тепер важко. Органи Мінприроди, й Мінтрансу останнім часом, коли розпочалася така велика кампанія проти побудови цього каналу, дуже ретельно стежать, щоб жодна інформація не виходила в світ.”

За словами Олександра Волошкевича, на кінець травня до апарату президента України надійшло близько п”яти з половиною тисяч звернень від організацій та окремих громадян із 90 країн світу. У них – наполегливі заклики захистити унікальний біосферний резерват ЮНЕСКО й негайно розглянути альтернативні варіанти прокладання глибоководного шляху до Чорного моря. Кілійське гирло – останній з рукавів дунайської дельти, де ще збереглася природна течія. Канал суттєво вплине на водний режим найціннішої частини заповідника, а це означає, що під загрозою опиняться домівки багатьох занесених до Червоної книги видів ссавців, птахів, риб. “Дунайський біосферний заповідник НАНУ є одним із пріоритетів заповідної справи в Україні та в світі, - сказав в одному з інтерв”ю академік Борис Патон. Водночас і Академія наук, й екологи дуже добре розуміють, що канал Дунай - Чорне море країні життєво необхідний. Але чому саме Бистре? НАНУ, зокрема, запропонувала цілу низку альтернативних проектів. Чому Міністерство транспорту України обрало саме цю трасу, свідомо, як стверджують противники проекту, ідучи на порушення цілої низки міжнародних природоохоронних зобов”язань?..

Це питання стало й головною темою “круглого столу”, який відбувся 8 червня в Бонні на Німецькій хвилі. Запрошені на радіостанцію представники міністерства охорони довкілля Німеччини, Європейської комісії та Комісії із захисту Дунаю збиралися, власне, головним чином розповісти про підготовку до міжнародного Дня Дунаю. Він уперше святкуватиметься 29 червня. Але коли дійшло до участі в цій акції України, розмова швидко набула зовсім іншого характеру. Виконавчий секретар Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Філіп Велер:

“У грудні минулого року ми ухвалили резолюцію, в якій звернулися до України з вимогою ознайомити інші держави з планами щодо будівництва каналу в дельті Дунаю. Цей документ одразу ж надіслали українському урядові. На відповідь Комісія чекала дуже довго, й у квітні я сам полетів до Києва. Повинен зізнатися, я був тоді приємно вражений. Після зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ та Міністерства охорони довкілля в мене виникло відчуття, що українська влада справді зацікавлена в обговоренні проекту на міжнародному рівні. Мені здалося тоді, що Київ готовий до діалогу, до залучення експертів Дунайської комісії та інших природоохоронних організацій, до розглядання можливих альтернативних варіантів судноплавного шляху... Коли за кілька тижнів, уже у Відні я дізнався, що в гирлі Бистре почали рити канал, то, відверто кажучи, я був просто приголомшений. Тобто, виходить, що всі мої розмови, всі дискусії з посадовими особами стосувалися чого завгодно, тільки не реального стану речей.”

Дунайська комісія, сказав Філіп Велер, дуже розчарована тим, що Україна й досі не надала жодних офіційних даних щодо проекту Бистре. “Це питання терміново потрібно дискутувати з Румунією та іншими країнами, але ж в нас немає ґрунту для предметної розмови”, - каже виконавчий секретар:

“Випадок з каналом Бистре особливий. І не тому, що в Комісії не ведуть суперечок чи гострих дискусій. Проблема в тому, що Україна взагалі не хоче вступати з нами в діалог. Її представників не було на останній зустрічі країн-членів Дунайської конвенції. Ми не отримуємо відповідей на наші офіційні листи... Слава Богу, що в цьому сенсі Україна залишається винятком. Загалом придунайські країни дуже активно спілкуються між собою в рамках нашої Комісії.”

Новий канал вплине на екологію всієї дельти річки та частини Чорного моря, а тому не можна розглядати його будівництво, як суто українсько-румунську проблему, вважає Філіп Велер. Але наскільки небезпечним буде цей вплив, сказати важко, бо висновків українських екологів Дунайська комісія не бачила, а міжнародних до експертизи не долучали:

“Майже вся інформація, якою ми сьогодні володіємо, надійшла до нас від неурядових організацій. Коли я був у Києві, то я розмовляв з українськими науковцями, й знаю, що існувало принаймні вісім альтернативних варіантів побудови каналу Дунай – Чорне море. На думку фахівців, кожен з цих проектів був ліпший за Бистре як у сенсі екології, так і щодо наслідків для місцевого населення. На жаль, Комісія із захисту Дунаю не може ні підтвердити, ні спростувати цього. Офіційно проекти не були оприлюднені, хоч ми й дуже очікували, що це станеться ще в грудні

2003-го. Попри все, Комісія не припиняє спроб усе-таки налагодити діалог з Україною. Канал ще не побудований, тому дискутувати про альтернативи аж ніяк не пізно. Чинити правовий тиск Дунайська комісія не може. Але якщо Україна й надалі відмовлятиметься від конструктивного діалогу, то вона ризикує завдати великої шкоди своєму іміджеві. Я впевнений, що держави-партнери Києва з Дунайської конвенції активізують свою діяльність і на політичному рівні.”

Співробітник міністерства охорони довкілля Німеччини, доктор

Фриц Гольцварт повідомив, що його відомство уже шукало можливостей вплинути на Україну:

“По-перше, ми звернулися з проханням до Посольства Німеччини в Києві, щоб те заявило українському урядові свій протест. По-друге, ми здійснили ретельну фінансову перевірку, намагаючися з”ясувати, чи не задіяні раптом у цьому проектові німецькі кошти чи кошти якихось інших міжнародних установ. Ми переконалися, що ані Світовий банк, ані Європейський союз, ані жодна з німецьких кредитних інституцій у побудові каналу участі не бере. Отже, застосувати найдієвішу зброю, тобто, перекрити фінансовий кран, виявилося неможливо. Міністерство закордонних справ Німеччини вступило також у контакт із гамбурзькою фірмою Josef Möbius AG і поінформувало її, що вона бере участь у проекті, який не відповідає міжнародним екологічним стандартам. Але це вже справа самої фірми, яка уклала договір з Україною, діяти так, як вона вважає за правильне, тобто, вести далі будівництво, чи ні”

Міжнародна Дунайська конвенція працює на засадах консенсусу, неодноразово підкреслювали учасники “круглого столу”, але це не завадило її нинішньому президентові, генеральній директорці відомства з охорони довкілля при Європейській Комісії Катрін Дей свого часу висловити українському урядові рішучий протест і заявити, що транскордонна екологічна експертиза це той мінімум, на якому наполягає міжнародна спільнота. Стандарти такої перевірки чітко визначає так звана Конвенція Еспоо, яку підписала також і Україна. “Проте й до даних національної експертизи, до висновків українських наукових експертів ми доступу теж не маємо, - каже Фриц Гольцварт, - хоч такі документи зазвичай роблять зовсім не для того, щоб потім надійно заховати їх у сейфі”:

“Я працюю в федеральному міністерстві охорони довкілля вже тринадцять років, і не можу пригадати жодного проекту, ситуація навколо якого складалася б так, як з українським каналом Дунай – Чорне море. Наскільки мені відомо, румунська сторона вже звернулася зі скаргою до Еспоо Конвенції. Розгляд цієї справи заплановано на кінець року. І все ж таки треба сказати, що в таких випадках ми відчуваємо себе безсилими: ми не змогли ні відвернути, ні зупинити цього будівництва. Тепер найголовніше, з моєї точки зору, за допомогою громадськості та преси робити все для того, щоб ця тема залишалася на порядку денному. Щоб про канал Бистре з плином часу поступово не почали забувати.”

Директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич повідомив Німецьку хвилю, що вони, звичайно, теж не сидять, склавши руки:

“Ми як державна організація зосередили свої зусилля на судових процесах. І наступний - 30 червня”.

А ми обов”язково повернемося до цієї теми в наступних передачах.

  • Дата 13.06.2004
  • Автор Ганна Лук”янова, Ірина Балик
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APEv
  • Дата 13.06.2004
  • Автор Ганна Лук”янова, Ірина Балик
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APEv