Друга іноземна мова: багатьом українським школам буде скрутно | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Друга іноземна мова: багатьом українським школам буде скрутно

Німецька буде другою іноземною мовою у більшості українських шкіл. Такий вибір п’ятикласників. Експерти застерігають, аби експеримент не закінчився "радянськими результатами".

Цьогорічним п’ятикласникам доведеться носити у портфелі на кілька підручників більше. За новими державними стандартами, поряд з англійською з нового навчального року в українських школах запроваджується для обов’язкового вивчення друга іноземна мова. За словами міністра освіти та науки Дмитра Табачника, більше 52 відсотків учнів п’ятих класів обрали для вивчення саме німецьку мову. Російську мову обрали трохи більше 23 відсотків, французьку – 14, польську – 1,6 та іспанську – 1,2 відсотка школярів.

Німецька користується найбільшою популярністю

Німецька користується найбільшою популярністю

Формальне вивчення?

Такий інтерес до вивчення німецької мови обумовлений перспективами навчання за кордоном, зокрема у Німеччині, вважає керівниця Київського центру тестування німецького мовного тесту TestDaF при Національному педагогічному університеті імені Драгоманова Світлана Іваненко. За її словами, нині отримати освіту у Німеччині воліють дедалі більше українських випускників, але для цього потрібен високий рівень володіння німецькою мовою.

Іваненко тішиться з того, що нині німецьку як другу мову вивчатимуть більшість українських п’ятикласників. Водночас, педагог застерігає, аби вивчення мови не перетворилося у формальність, адже для якісного вивчення мови потрібно не менше тисячі навчальних годин та поділ учнів на мікрогрупи. "Якщо всього цього не буде, то це буде рівень знання мови як у Радянському Союзі, коли масово вчили німецьку мову. Але учні вміли хіба перекладати зі словником, але розмовляти не могли", - наголошує керівниця центру тестування. У навчальному ж плані на 2013 рік записано, що українські п’ятикласники вчитимуть другу іноземну мову лише дві години на тиждень. На рік виходить 70 годин, а за сім років навчання у школі – близько п’ятиста навчальних годин. "Цього явно недостатньо і щоб мати якісні знання, батькам потрібно буде подбати про додаткові заняття, мовні курси чи репетитора", - каже Світлана Іваненко.

Кадри вирішують все

Ще одна проблема – вчителі німецької мови. Їх явно недостатньо, вважає директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. Натомість профільний міністр стверджує зворотне. "Вакантні посади в обласних освітніх департаментах відсутні, а всі діти – забезпечені викладачами", – запевняє Дмитро Табачник. Водночас, у педагогічних університетах не збільшується замовлення на підготовку вчителів німецької мови, зазначають експерти. Тому її викладатимуть вчителі-предметники "підготовлені нашвидкуруч", каже Лікарчук. "Через запровадження другої іноземної вчителів готували на короткотермінових курсах. Наскільки вони володіють сучасними методами викладання іноземної мови – це велике запитання", - зауважив у розмові з Deutsche Welle Ігор Лікарчук.

Наскільки добровільним є вивчення російської?

Наскільки добровільним є вивчення російської?

Насадження російської?

Лікарчук наголошує, що особливо проблематично з вчителями німецької у сільських школах, тому там управління освіти "наполегливо рекомендували" батькам п’ятикласників обирати російську мову як другу іноземну. Це підтверджує і Тетяна Гасаненко, вчитель-методист, директор навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа – дитсадок", що у селі Нововасилівка Іванівського району на Херсонщині. "Так, тиск на нас був і нам рекомендували російську. Але ми вибрали німецьку як другу іноземну, оскільки це мова не однієї країни, а багатьох європейських країн. Тому батьки написали заяви саме на вивчення німецької", - сказала Deutsche Welle Тетяна Гасаненко. За її словами, проблем з нестачею вчителів іноземних мов у їхній школі немає, оскільки поблизу працює Мелітопольський державний педагогічний університет, де готують профільних фахівців. До того ж, у їхній школі довгий час німецька мова викладалася як основна, тому методична база у школі є. "У нас комп’ютерний клас, інтернет, методична література. Вчителі проходили практику у Німеччині, тому роблять акцент саме на діалогічному мовленні, вводячи дітей в мовну атмосферу", - зазначила директор школи.

Втім, ситуація у цій сільській школі радше виняток з правила, зазначають експерти. Обмежена методична база та брак кадрів є типовими проблемами для шкіл на селі. "Те, що пропонує міністерство з вивченням іноземних мов буде актуальним для міст, а в селі в кращому випадку діти вивчатимуть англійську, а як другу іноземну насаджатимуть російську, бо так простіше і з кадрами, і з підручниками", - припускає Світлана Іваненко.