1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Друга спроба. Чому винні в одеській трагедії досі не покарані

Розслідування трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року, схоже, зсунулося з місця. DW розбиралася, чому це сталося лише через два з половиною роки після трагедії.

У листопаді минулого року експерти Ради Європи фактично оголосили розслідування одеської трагедії, яка сталася 2 травня 2014 року, мертвим. За словами представників Міжнародної дорадчої групи, розслідування сутичок між проукраїнськими та проросійськими активістами, що призвели до загибелі 48 осіб, було неефективним та не відповідало вимогам Європейської конвенції з прав людини. Після публікації звіту українські фахівці приєдналися до критики, порадивши розпочати слідство з нуля та залучити до нього міжнародних фахівців.

Тиждень тому генеральний прокурор України Юрій Луценко зробив гучну заяву під час свого візиту до Одеси. Тоді він відзначив прогрес у справі та повідомив, що слідство встановило, хто дав команду захопити Будинок профспілок та заносити туда паливно-мастильні матеріали. Також, за словами Луценка, слідчі знають і тих, хто почав штурмувати забарикадовану будівлю. Принаймні частину цих людей генпрокурор пообіцяв притягнути до відповідальності заочно. На додачу він заявив, що до встановлення причин загибелі людей у Будинку профспілок залучать європейських експертів.

Генпрокурор України Юрій Луценко

Генпрокурор України Юрій Луценко

Парадокс Луценка

Зміни, які сталися за цей час у процесі слідства, опитані DW експерти називають значними, хоча й різняться вони у тому, чи вважати їх позитивними. Мабуть, найбільш помітною серед них є рішення від 15 січня про передачу справи на розгляд за місцем скоєння злочину. Тобто головне слідче управління МВС передало його до одеської обласної поліції. Це рішення суперечило усім рекомендаціям сторонніх експертів, адже це не лише знижувало статус розслідування, але й призводило до конфлікту інтересів. Серед підозрюваних були співробітники місцевих правоохоронних органів, і неправильно, коли справу проти них ведуть колеги з одеської поліції. "Технічно, з точки зору закону, таке заниження статусу справи є можливим. Але з урахуванням незаурядності, національного масштабу трагедії, вона має перебувати на контролі найвищих органів державної влади та правоохоронних структур", - розповідає одеський правозахисник Андрій Толопило.

Але парадоксальним чином це дозволило перезапустити процес. За словами Сергія Діброва, одеського журналіста і члена громадської групи "2 травня", що проводить незалежне розслідування трагедії, до січня цього року не робилося абсолютно нічого. Завзяття розслідувачів у Києві добре ілюструє той факт, що до передачі справи в Одесу на пенсію вийшли двоє керівників слідчих груп. "А тут це люди молоді, - розповідає Дібров. - Тому їм не залишилося нічого, окрім як розслідувати; вони почали робити те, що треба було робити ще два роки тому". Збиралися записи камер відеоспостереження та дані операторів мобільних мереж, аби з'ясувати місцезнаходження підозрюваних осіб в момент трагедії, були призначені повторні експертизи та проведені допити більш ніж 200 осіб.

Внаслідок трагічних поді в Одесі 2 травня 2014 року загинули 48 людей

Внаслідок трагічних поді в Одесі 2 травня 2014 року загинули 48 людей

Тому у групі "2 травня", представників якої також допитували слідчі, вважають, що слідство зсунулося з мертвої точки. За словами Діброва, позитивним у діях слідчих є і той факт, що вони почали дослухатися до рекомендацій Міжнародної дорадчої групи. Однією із них була порада активізувати співробітництво із незалежними розслідувальними групами, до яких належить і організація одеського журналіста. Представники групи "2 травня" не лише побачили виконання слідчих дій, на яких вони наполягали протягом уього часу розслідування, але й залучалися до їх проведення.

Скромні здобутки

Втім поки що ці дії, судячі з даних слідства, призвели лише до помірних результатів. У відповідь на запит DW в прокуратурі Одеської області розповіли, що у вересні про підозру в організації масових заворушень було повідомлено двом особам. Також встановлено ще одного "активного учасника масових заворушень", якому закидають умисне вбивство з хуліганських мотивів. Чи варто очікувати на подальші процесуальні дії щодо нових підозрюваних, і чи йдеться власне про усіх встановлених слідством організаторів захоплення Будинку профспілок, про яких розповідав Луценко, у прокуратурі не повідомили.

Слідство також активно займається проукраїнсьою стороною тодішнього протистояння. Дібров каже, що дві третини допитаних є представниками саме цього табору, багато в чому через те, що їх більше, і вони доступніші для слідства. Йдеться про тих, хто розливав "коктейлі Молотва" та іншим чином брав активну участь у трагічних подіях. Поки що жодних процесуальних наслідків це не має. Але це також була рекомендація Ради Європи - бути менш заангажованими та дивитися в обидва боки, - каже журналіст. І вона, на його думку, також виконується.

Брак довіри

Судячи з готовності залучити закордонних експертів для з'ясування причин загибелі жертв трагедії, у Луценка бажають виконати і пораду Міжнародної дорадчої групи щодо іноземної допомоги у розслідуванні. Навіть якщо такий крок і не призведе до встановлення нових фактів, його варто зробити хоча б заради того, аби відновити довіру до слідства на тлі закидів у низькій кваліфікації проведених експертиз, вважає Толопило. Технічно ж для таких досліджень жодних перепон немає, розповідає він: "Доки зберігаються тіла, зберігаються і сліди, які можуть допомогти розібратися у причинах смерті людини".

Утім, це зовсім не означає, що прокуратура сама буде наполягати на залученні закордонних фахівців. Дібров, що був присутній на анонсованій Луценком на наступний день після гучних заяв зустрічі, говорить, що там генпрокурор розповів про призначення повторної експертизи, яка має відповісти на причини смерті людей у Будинку профспілок. Вона проходитиме у Києві, але участь закордонних експертів у ній не гарантовано. Якщо якась країна хоче взяти у ній участь, процесуальні можливості для цього є, цитує генпрокурора Дібров, додаючи: "Є готовність відкрити двері для будь-кого". Але ці експерти не мають залежати від України ані організаційно, ані фінансово - сама прокуратура відшуковувати експертів не буде.

Відповідь Одеської обласної прокуратури на питання DW, яким саме буде формат участі зарубіжних учасників експертизи, була лаконічною - це питання "розглядається".

Ідея залучити закордонних фахівців до розслідування лунає не вперше. У травні 2014 року про це говорили міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та тодішній генпрокурор Віталій Ярема, а місяцем пізніше - президент Петро Порошенко. Тоді слідчий Рудницький написав листи до німецького та ізраїльського посольств, розповідає Дібров, і отримав згоду щонайменше від ізраїльської сторони - в разі, якщо це фінансуватиме Україна. Але процес далі не пішов, каже Дібров: "На цьому все і закінчилося".