1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

До чого призведе декриміналізація сімейного насильства в Росії

Російська Держдума скасувала кримінальну відповідальність за побиття в родині. Як це вплине на ситуацію із сімейним насильством у Росії, з'ясовувала DW.

У п'ятницю, 27 січня, Держдума Росії ухвалила у третьому читанні законопроект про вилучення сімейного насильства з кримінального кодексу РФ і перенесення цього злочину в категорію адміністративних правопорушень. Побиття близької людини (дружини або чоловіка, батьків, дітей, рідних братів і сестер, дідусів, бабусь, онуків, а також усиновителів, опікунів та прийомних дітей) стане правопорушенням, яке каратиметься штрафом від п'яти до 30 тисяч рублів (у перерахунку - близько 2,3-14 тисяч гривень), арештом від п'яти до 15 діб або виправними роботами. Однак якщо винуватець уже притягувався до адміністративної відповідальності за побиття, наступного разу цю особу можна буде притягнути до кримінальної відповідальності.

Чим небезпечне насильство в родині

До ухвалення законодавчих змін побиття у сім'ї (як і насильство, вчинене на ґрунті расової, релігійної та соціальної ненависті) в Росії каралися більш суворо - обмеженням волі на строк до двох років. Одним із ініціаторів поправки є відома своїми консервативними поглядами представниця Ради Федерації РФ Олена Мізуліна (сенаторка, серед іншого, була співавторкою скандального закону про заборону пропаганди гомосексуалізму серед неповнолітніх у Росії).

Вона пояснила свою позицію наявністю "дискримінації". На думку російської сенаторки, близьких людей не можна карати суворіше, ніж чужих. "Якщо ви шльопнули свого малюка, який розпустувався, вам загрожує до двох років позбавлення волі. А якщо ваш сусід побив вашу дитину, все закінчиться адміністративним покаранням", - критикувала Мізуліна діюче законодавство РФ 11 січня у Держдумі.

Кандидатка юридичних наук, очільниця проекту "Насилию.Нет" Анна Рівіна вважає таку "дискримінацію" виправданою: "Близькі стосунки - це складніша ситуація для жертви, ніж побиття на вулиці. У близьких стосунках ви не можете втекти додому й зачинитися. Нерідко присутній також психологічний, економічний тиск. У злочинця й жертви може бути майно, спільні діти, вже не кажучи про те, що якщо порушник буде покараний штрафом у 50-70 тисяч рублів, то його, можливо, доведеться платити з сімейного бюджету. Ця обставина навряд чи мотивує жертву шукати правосуддя".

Загалом у Росії, за статистикою тамтешнього міністерства внутрішніх справ, 40 відсотків усіх тяжких насильницьких злочинів скоюються в родині, вказує Рівіна. Тільки упродовж 2013 року внаслідок насильства в родині загинули 9100 жінок, здоров'ю 11300 жінок було завдано значної шкоди. Він насильства в родині також постраждали 89 тисяч неповнолітніх - із них близько 2000 осіб загинули, а 3600 отримали тілесні ушкодження.

Поза статистикою

І це, за словами Анни Рівіної, тільки верхівка айсберга. "Не більше 30 відсотків випадків сімейного насильства потрапляють до статистики МВС. Із них лише одна десята стає підставою для порушення кримінальної справи. І тільки три-сім відсотків таких справ доходять до суду", - зазначає активістка.

Значна частина випадків сімейного насильства не відображається у статистиці російського МВС

Значна частина випадків сімейного насильства не відображається у статистиці російського МВС

Це підтверджує й одна з жертв сімейного насильства, яка на умовах анонімності поговорила з DW: "Кілька разів, коли чоловік напідпитку починав бити мене або дітей, я викликала поліцію. У результаті я завжди писала відмову від порушення кримінальної справи, і дільничні були щиро мені вдячні. Вони говорили: "Ну що, напишемо, що конфлікт мав словесний характер?", і диктували мені текст відмови". Втім, сама поява поліцейських сприяла протверезінню чоловіка, зауважує співрозмовниця DW: "Насправді я дзвонила в поліцію в основному для того, аби він прямо зараз заспокоївся".

Та чи спричинятиме протверезіння загроза адміністративного покарання? Співрозмовниця DW не бачить великої різниці: "Я б не пішла до суду і за адміністративною статтею. Тож, за великим рахунком, з ухваленням поправки для мене нічого не змінюється".

Насильники "відчуватимуть свою безкарність"

Іншої думки дотримується мешканка Москви Наталія Нусінова, яка зіткнулася з серйознішими проблемами. У 2014 році чоловік, з яким вона жила, побив її та мало не скинув з 16 поверху. Захищаючись, Наталія поранила свого співмешканця ножем. Нині їй загрожує 10 років позбавлення волі за зумисне завдання тяжкої шкоди здоров'ю.

Наталія переконана, що ухвалена Думою поправка розв'яже руки насильникам: "Тепер вони відчуватимуть свою безкарність. Мій співмешканець під час очної ставки сказав, що він не бив мене, "максимум кілька ляпасів". Такі люди не усвідомлюють небезпеки того, що вони роблять, і загроза кримінального покарання може стати для них аргументом".

Дивитись відео 01:10

Помаранчевий світ без насильства над жінками

Потрібен окремий закон

Наталія вказує на те, що навіть старий варіант законодавства, за яким насильство в родині вважалося кримінальним злочином, не захищав жертву достатньою мірою: "Коли співмешканець мене бив, я кілька разів викликала "швидку". І вони нічого не могли зробити - це не той склад, за яким "швидка" заявляє в поліцію. Відправляли його за заспокійливим й картали".

Для того, аби довести факт побиття, жертва повинна пройти велику кількість принизливих процедур у травмпункті та лікарні, розповідає Наталія. "І там до тебе ставляться упереджено: ось, мовляв, чоловік б'є, отже, мабуть, якась асоціальна жінка, родина алкоголіків. Хоча це може статися з ким завгодно, незалежно від матеріального становища й соціального статусу. І моя історія - підтвердження цього", - зазначає мешканка Москви. Нусінова переконана, що в Росії потрібно ухвалити новий спеціальний закон про домашнє насильство, який дозволяв би не тільки покарати злочинця, але й захистити жертву, надаючи доступ і до правосуддя, і до системи профілактики.

Анна Рівіна відзначає, що такий закон уже підготований групою громадських активістів. Він перебуває на розгляді уряду. "Люди, які страждають від насильства в родині, нерідко потребують кризових центрів, підтримки юриста і психолога, програм реабілітації. Нічого подібного в Росії зараз на державному рівні немає", - нарікає активістка.

За її словами, світова практика у сфері боротьби з насильством в родині довела, що спеціальний закон більш ефективний, аніж окремі статті кримінального, цивільного й адміністративного законодавства. "Подібні закони вже кілька років діють у багатьох країнах Західної та Східної Європи, а також СНД. Досвід Казахстану, України, Молдови, Киргизстану, Чехії, Литви, а також інших держав показав, що кількість випадків сімейного насильства зменшується на 20-40 відсотків після ухвалення таких законів", - переконує Рівіна.

Дивитись відео 01:57

Насильство над жінками: що змінилося після #яНеБоюсьСказати

Аудіо й відео до теми