Дослідник: чехи сприймають хабарництво як стиль життя | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Дослідник: чехи сприймають хабарництво як стиль життя

У Чехії вийшла друком збірка наукових статей, серед яких найбільшу увагу громадськості привертає дослідження відомого кримінолога Мартіна Цейпа під назвою "Хабарницто як життєвий стиль".

Резонансна стаття Цейпа оприлюднена у збірці, виданій соціологічним товариством імені Масарика. Деякі рецензенти статті зазначають, що унікальність дослідження полягає в тому, що Мартін Цейп спромігся сполучити методи соціологічного аналізу з методами аналізу психологічного, а відтак дійшов досить несподіваних висновків. Найнесподіваніший з них – хабарництво втратило риси суспільної винятковості, перетворившись на загальновизнаний стиль життя.

Вголос про роздавання хабарів говорити не прийнято

Вголос про роздавання хабарів говорити не прийнято

Свідчу! Але анонімно

Міра корумпованості в чеській спільноті аж така велика, що люди бояться її більше, ніж злочинності і безробіття, зазначає дослідник. Але водночас про те, що в тій чи в тій установі вони були змушені дати "на лапу", розповіла б родичам і знайомим лише чверть чехів. Скаржитися по інстанціях? На таке наважилося б лише 16 відсотків опитаних.

Лише кожен десятий чех погодився б свідчити в суді проти хабарника. Утім, лише за умови анонімності. Тут постає парадокс: спеціальні анонімні телефони, які діють у поліції та інших правоохоронних органах, аж ніяк не переобтяжені скаржниками. А подані заяви на конкретного хабарника поліція налічує аж ніяк не тисячами, а хіба що десятками. "Нічого дивного, – сказав Deutsche Welle празький криміналіст, попросивши не називати прізвища. – Третина населення вмотана в більші чи менші корупційні оборудки".

Повсюдне хабарництво дається взнаки в усіх верствах чеської спільноти. Найгостріше реагують на нього люди незаможні (77 відсотків опитаних), помітно толерантнішим є ставлення середнього класу (63 відсотки). "Чехи, – твердить Мартін Цейп, – почали сприймати корупцію не як ганебне, а радше як системне явище, що воно дістається до всіх галузей життєдіяльності суспільства і стає неодмінним елементом функціонування більшості соціальних систем".

Корупція як стиль життя

Коли ж може бути втілена в життя "Національна програма боротьби з корупцією", яка в Чехії існує вже п’ятнадцять років? "З огляду на висновки колеги Мартіна Цейпа, – відповів DW професор соціології Алеш Секот, – назвати бодай приблизний термін важко. Корупція так чи інакше присутня в кожній країні, але не в кожній стає життєвим стилем. Дається взнаки чеська специфіка...".

Погляди аналітиків на коріння чеської толерантності до корупції дуже різняться. На думку політолога Честміра Гофганзла, "чеська специфіка" бере свій початок в листопаді 1989-го. "Дисиденти, – пояснює він в інтерв’ю DW, – взяли участь у листопадовій політичній виставі разом з комуністами, чим і дозволили себе "корумпувати". Вони допомогли поновити "тяглість цивілізаційного розкладу", який було започатковано комуністами. Оксамитовий спосіб перевороту означав тільки те, що ключовий технологічний первень опанування і маніпуляції масами змінив власника. На місце відвертого насилля й диктату прийшла "гуманна технологія корупції".

Подарунок - не хабар?

"Подарунок" - не хабар?

"Закодований людський інстинкт"?

Опоненти Честміра Гофганзла вважають такий погляд дещо спрощеним. Так, на березневій науковій конференції "Таємниця корупції 2013", яка відбувалася в Опавському університеті, знана політологиня Володимира Дворжакова зауважила, що чеська корупція має не один, не два, а сотні коренів. У виступі іншого політолога – Ондржея Коутніка – домінувала думка, що хабарництво є закодованим людським інстинктом. Але всі учасники конференції погодилися, що ситуація, коли спільнота ставиться до негативного явища апатично і сприймає його як норму, загрозлива.