1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Досліди над тваринами: коли вони доцільні?

У наукових лабораторіях світу щороку гине до 100 мільйонів тварин. На них випробовують ліки та пестициди, харчові домішки та наркотики, пральні порошки та засоби для миття підлог, губну помаду та шампуні, технічні мастила, кислоти, отуйні гази, тощо.

default

„Узаконений садизм над живими істотами,” - виносять свій вирок захисники братів менших. „Невже краще було б усі хімічні речовини тестувати на людях?”, - запитують у відповідь науковці. Як ідуть пошуки компромісу в країнах Євросоюзу? Передачу підготовлено за матеріалами програми „Радіо Європа”.

Однією з найвідоміших захисниць прав тварин у Франції є Брижит Бардо. Колишня зірка екрану бореться передусім за заборону мусульманських жертвопринесень, що викликає в суспільстві гарячі дискусії. Куди спокійніше французи ставляться до того, що на заклання заради прибутків промисловості щороку йде від двох до чотирьох мільйонів хребетних тварин. Особливо „продуктивними” в цьому сенсі є французькі косметичні фірми. Зігфрід Форстер повідомляє:

„Краса, як відомо, безцінна. Але всесвітня слава французької косметики дорого обійшлася тваринному світові. У лабораторіях цієї галузі тут гине більше мишей, щурів, морських свинок, аніж в усіх інших країнах Євросоюзу разом. Міріель Арналь, президент найбільшого у Франції Товариства захисту тварин:

„За офіційними джерелами, це два мільйони двісті тисяч щороку. Ми ж виходимо з того, що ця цифра приблизно вдвічі занижена. Адже дані надходили тільки з дослідних лабораторій, які добровільно погодилися заповнити відповідні формуляри, й то, за 2001-й рік. Жодних перевірок потім не відбувалося.”

Під тиском промислового лобі, французький уряд роками блокував у ЄС ухвалення закону, який обмежував би свободу дослідів над тваринами. Головним аргументом Парижу було: цим тестам поки що немає альтернативи, а без них зростатиме загроза для здоров”я споживачів. З березня 2003-го року директива ЄС, що забороняє випробування косметики на тваринах, набрала чинності. Франція була єдиною країною, що голосувала проти й досі домагається в Європейському суді її скасування. Спілка французьких парфумерів та виробників косметики, зі свого боку, обіцяє, що з нинішнього року товари, що їх тестували на тваринах, на ринок більше не надходять. А щопізніше від 2009-го, як того вимагає закон ЄС, у французьких косметичних виробах не міститимуться й речовини, випробувані на живих піддослідних. Згідно з опитуваннями, проти таких експериментів сьогодні виступає 69% французів. В інших європейських країнах – 75% населення й більше.”

Серед усіх країн ЄС Німеччина відрізняється найсуворішими законами щодо захисту тварин. Тестування косметики на живих істотах тут заборонено від 1998-го року. Існує навіть спеціальна державна установа, яка опікується розвитком і підтримкою нових методів досліджень, що для них тварини взагалі не будуть потрібні. Сьогодні ж їх гине близько шести тисяч щодня. Головним чином, у наукових лабораторіях хімічних та фармацевтичних концернів, а також вищих навчальних закладів. З подробицями - Юта Васерар:

„Свині мають усе обнюхати. Власне, самого запаху їм достатньо, аби розпізнати, є щось їстівним, чи ні. А як реагуватиме чутливий свинячий ніс на інші речовини, зацікавилися науковці дюссельдорфського університету й вирішили провести такий експеримент: заховали в землю під годівницями проби різних важких металів. Свині, нічого не відаючи, з апетитом поглинали далі кашу та яблука:

„Негарно те, що наприкінці досліду свиней доводилося вбивати. Інакше не можна було встановити, в яких органах осіли шкідливі речовини та в якій кількості. До таких великих тварин, як свині, завжди звикаєш. Кожна має своє ім”я... Розлучатися з ними потім дуже важко.”

Співробітниця Аннемарі Трайбе є уповноваженою з питань захисту тварин і керує дослідницькою фермою дюссельдорфського університету. „Упродовж місяців науковці взяли в свиней сотні проб крові й піддали аналізу більше тонни фекалій,” - розповідає вона:

„Я гадаю, що це був важливий експеримент, і тварини загинули недарма. Наслідком стало виведення нової формули. Знаючи ступінь забруднення ґрунту, тепер можна розрахувати, скільки отруйних речовин залишиться й в організмі людини.”

Згідно з німецьким Законом захисту тварин, дозвіл на досліди з ними надається лише тоді, коли це потрібно для охорони здоров”я людини чи довкілля або для наукового прогресу. Особливо в останньому випадку, нарікають природоохоронці, дослідницькі заклади отримують усі карти в руки. Кількість мишей, кроликів, кішок та собак у німецьких лабораторіях, щороку зростає - попри суворі закони.”

Та сама проблема непокоїть і захисників тварин у Фінляндії. Організації, як наприклад Анімалія, попереджають, що найближчим часом піддослідних жертв знадобиться набагато більше. Причина – ухвалення, так званого, REACH-Закону. Він зобов”язуватиме хімічні концерни Євросоюзу за власні кошти здійснювати перевірку всіх речовин щодо їхнього можливого впливу на здоров”я людини. Штефан Чірпке:

„Сьогодні на європейських ринках торгують більш ніж ста тисячами хімічних речовин. Чи завдають вони шкоди людині та довкіллю, у 85% випадків невідомо. Гельсинська природооохорона організація Анімалія побоюється початку справжньої різанини в лабораторіях:

„Дані, що ними вже тепер володіють підприємства та інститути різних країн, терміново потрібно систематизувати й відкрити для загального користування. Таким чином можна уникнути бодай дублювання тестів. Інакше, вже упродовж першого року дії нового закону, загине до 10-ти мільйонів тварин.”

Аби уникнути такого розвитку подій, Європейська комісія мала б створити окремий фонд для фінансування дослідів без участі живих істот, вважає Анімалія. Але в цьому питанні політичної волі бракує як урядові в Гельсинки, так і центральним органам Євросоюзу в Брюсселі.”

У Великобританії кампанії проти знущання з тварин мають давні традиції й нерідко набувають екстремальних форм. Так, наприклад, будівництво дослідницького центру університету в Кембриджі було призупинено, тому що природооохоронці особисто погрожували керівництву фірми-підрядника й усім тим, хто працював на будмайданчику. Кореспондент BBC Вернер Сайвіс розповідає:

„Ми намагаємося діяти винятково в рамках закону, - каже Гева Джейм, голова організації „Ні” полюванню та дослідам над тваринами!”, - однак, у чомусь ми згодні з тими, хто заради захисту братів менших готовий і до радикальних заходів”:

„У лабораторіях цієї країни легально отруюють тварин, калічать їх, спалюють. Я гадаю, що за життя цих істот потрібно боротися. Ми не маємо права залишити їх напризволяще тим, кого я називаю нелюдами. Особисто я проти того, щоб підпалювати лабораторії або руйнувати їх. Але катуванню мільйонів тварин треба раз і назавжди покласти край.”

У своїй першій агитаційній брошурі організація Геви Джейм оприлюднила адреси директорів фірм, які проводили досліди над тваринами. Цим скоритсалися радикали, й у вікна приватних квартир полетіло каміння, а під деякими автами були встановлені вибухові пристрої. Влада розцінила такі дії як тероризм. Захисникам тварин було заборонено з”являтися поблизу науково-дослідницьких центрів та будинків, де мешкають їхні співробітникі. Населення Великобританії у своєму ставленні до цієї проблеми поділилося. Більшість виступає за досліди, якщо вони здійснюються з медичною метою. Знущанню ж із тварин заради процвітання косметичної промисловості британці, які і мешканці інших європейських країн, кажуть рішуче „ні”.

Кореспонденти „Радіо Європа” про досліди над тваринами