1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Доповідачка ПАРЄ знає, як можна відновити довіру до української юстиції

Після резонансної справи Гонгадзе українська Феміда знову потрапила під приціл міжнародної критики. Попри те, що свого часу Генпрокуратура закрила справу про зниклих у Харкові дітей, доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи Рут-Габі Вермот-Мангольд за результатами своєї поїздки в Україну констатувала: схоже, що тут таки викрадали немовлят.

Цією заявою пані Вермот-Мангольд стала, фактично, на бік жінок, які продовжують стверджувати, що одразу після пологів дітей від них забрали, а наступного дня повідомили про смерть немовляти, не давши поховати тіло. Таким чином доповідач ПАРЄ поставила під сумнів результати попереднього розслідування, яке було закрите за відсутністю доказів. Пані Вермот-Мангольд пояснює, що під час перебування у Харкові вона провела зустрічі також з лікарями та представниками Харківської прокуратури. Однак їхні розповіді були дещо суперечливими, а тому менш переконливими, ніж розповіді батьків:

„Я справді досить сильно підтримую у цій справі сторону батьків, тому що їхні припущення, що немовлята зникли, лежать, так би мовити, на поверхні. У розмові з лікарями мені впали у вічі суперечності в їхніх розповідях. Також заступник Харківського прокурора сприйняв нас абсолютно несерйозно. Тож, мої підозри ще більше зросли.”

За результатами поїздки доповідач ПАРЄ зробила кілька рекомендацій українській стороні: провести ретельніше повторне розслідування, здійснити експертизу тіл немовлят із залученням закордонних експертів, на законодавчому рівні закріпити захист дитини та права батьків в Україні. У Києві такі рекомендації, схоже, сприйняли прихильно. Запевнення, що так неодмінно й буде зроблено, пані Вермот-Мангольд отримала і від Генпрокуратури, і від Міністерства охорони здоров’я, і від Міністерства у справах сім’ї та молоді. Як сказала доповідач ПАРЄ, вона дуже покладається на те, що це справді будуть не просто слова. На її думку, це підняло б також довіру до української юстиції в населення:

„Одна з жінок відмовилася від того, щоб дати свою кров для проведення аналізу ДНК. Я дещо розсердилася і гадала, чому вона не хоче цього зробити, адже тоді ми знали б, її це дитина чи ні. Тепер я розумію, що ця жінка просто втратила довіру до української юстиції, що вона відмовилася, тому що вона побоюється, що результати знову будуть підтасовані. Тому я дуже хотіла б, щоб процес ексгумації та аналізу ДНК супроводжували б незалежні закордонні експерти. Це додало б довіри до української юстиції.”

На думку доповідачки, мова може йти про цілі кримінальні угруповання, бо одні лише місцеві лікарі не могли б організувати ці ймовірні злочини. А чи вірить сама пані Вермот-Мангольд в українську юстицію, в те, що в ході повторного розслідування вона справді докопається до суті?

„Я дуже сподіваюся на це. Також президент Ющенко, який, власне, запросив нас до України, має бути зацікавлений у цьому. Я думаю, що це тепер міг би бути дуже важливий крок також для міжнародного іміджу України, в тому числі й у Раді Європи.”

Щоправда, якихось дієвих механізмів впливу на країну, навіть, якщо та нехтуватиме рекомендаціями ПАРЄ, в Ради Європи немає, каже пані Вермот-Мангольд:

„З цим складно. Ми не маємо широких можливостей санкцій. Звісно, можна країни, які не виконують свої завдання, виключити з Ради Європи. Але це, на мою думку, не є доброю системою. Я думаю, ми маємо продовжувати розмову з Україною, і якщо треба, то навіть чинити певною мірою тиск шляхом моніторингу, шляхом спонукання до розслідування.”

У вересні-жовтні пані Вермот-Мангольд має намір взятися за написання звіту за результатами своєї поїздки в Україну і планує представити його вже на січневому засіданні ПАРЄ. Те, що ця організація лише тепер відрядила до України у цій справі свого представника, доповідач пояснює:

„Це машина, яка повільно їде. Це було пов’язано також з виборами у вашій країні. Я хотіла ще минулого року здійснити цю поїздку. Але в той період ніхто не був готовий вести розмови, і я це добре розумію. Відбувалася „помаранчева революція” і ні в кого не було часу з’ясовувати з Радою Європи правозахисні питання. Тому ми змушені були перенести цю поїздку.”

Деякі українські політики закидають Раді Європі, що вона занадто прискіпливо ставиться в таких питаннях до України і водночас не звертає уваги на інші країни, де мають місце подібні проблеми. Пані Вермот-Мангольд:

„Це не так. Рада Європи займається дуже інтенсивно цим. Порушення прав людини розслідуватимуться в усіх країнах. Ми отримали інформацію, що, ймовірно, також у Румунії та Молдові мали місце схожі випадки. І я буду просити Раду Європи, щоб провести відповідне дослідження також у цих двох країнах.”

Провівши попередні розмови з такими відомими міжнародними організаціями, як ЮНІСЕФ, ОБСЄ, „Ла страда” та іншими, пані Вермот-Мангольд заручилася також їхньою підтримкою в тому, що випадки крадіжок дітей чи нелегального всиновлення не можна пускати на самоплив.