Донеччина задихається через невиконані екологічні програми | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Донеччина задихається через невиконані екологічні програми

Екологічна ситуація на Донеччині – найгірша в Україні. Місцева влада обіцяє мільярди, аби змінити це. Екологи скептичні: у минулому такі обіцянки ніколи не виконувалися.

Річні викиди на один квадратний кілометр території Донецької області перевищують середній показник по Україні у вісім разів. Донеччина за показниками екологічного забруднення - лідер в Україні. Саме тому, кажуть місцеві чиновники, регіон має стати першим  в Україні, що матиме свою екологічну стратегію. Вже розроблено план дій з охорони довкілля до 2020 року, який був затверджений облрадою наприкінці березня. "Головне, що програма має джерела фінансування і це гроші підприємств – забруднювачів. Тільки на очищення повітря власники підприємств, згідно з програмою, мають виділити 30 мільярдів гривень", - запевнив під час презентації керівник обласного управління екології Сергій Третьяков.

Підприємства мають виділити мільярди. Добровільно?

Підприємства мають виділити мільярди. Добровільно?

Як змусити підприємства платити?

Обіцянки витратити мільярди задля покращення екології чути від чиновників щороку, зауважив у розмові з Deutsche Welle голова Громадської ради при управлінні охорони довкілля Сергій Денисенко. Утім, показники забруднення, за його словами, красномовно говорять про результати роботи екологічних органів. "Навряд чи хто-небудь повірить, що підприємства витратять мільярдні суми на екологічні програми при існуючій кризі в економіці. Ті ж самі мільярди закладаються в кожну екологічну програму. Утім, немає механізму, як змусити ці підприємства дійсно вкладати такі гроші. І питання, які ж саме санкції буде накладати держава на власників великих забруднювачів, висне у повітрі", - каже Денисенко.

Щоправда, є приклади, коли підприємства відмовляються від застарілого обладнання, як, наприклад, від мартенів, щоб випускати конкурентоздатну на світовому ринку продукцію. І тоді, як побічний результат, покращується екологія, зауважує експерт. Утім, коли йдеться про дороге обладнання, яке не впливає на якість продукції чи прибутки, а лише на шкідливість викидів, тоді підприємства не поспішають нести витрати, констатує Сергій Денисенко.

"Потрібна персональна відповідальність"

За минуле десятиріччя в Україні було хвалено більше 300 різноманітних державних та регіональних програм. З них реально підтверджено фінансуванням лише 10 відсотків. Такі дані навів Deutsche Welle член робочої групи з підготовки громадської оцінки екологічної політики України 2003 – 2012 років Сергій Федоринчик.

"Отже, більшість цих програм провалено. І жодного разу не було з'ясовано, чому. Тобто варто казати про 300 управлінських катастроф", -  вважає експерт. На його переконання, доки немає конкретного посадовця, який би ніс відповідальність за програму, "доти буде блюзнірство та романтичні розмови про все і не про що". От якби за невиконання програм посадовця знімали, тоді були б інші результати, переконаний Федоринчик.

Матері виходять на захист дітей

Матері виходять на захист дітей

Протестів стає більше

Але те що не змогли зробити чиновники, змогли зробити громадські активісти. Так, лише завдяки багатотисячним протестам в Маріуполі, комбінат Азовсталь припинив роботу аглофабрики, основного забруднювача повітря в місті. Утім, здоров'я людей все одно нікого не цікавить, каже громадський еколог Анастасія Богданович. У розмові з Deutsche Welle вона навела свіжий приклад: у Макіївці люди протестують проти будівництва в жилому районі заводу з переробки шламових відходів. "Представники влади висувають аргументи на кшталт "це ж робочі місця". Але це насправді так само і місця на кладовищі. Це ж просто тихе вбивство. Чому ж тоді влада так не піклуються про створення робочих місць на новому сучасному виробництві, де не було б загрози здоров'ю", - запитує активістка.

Акції протесту проти забруднення довкілля відбуваються на Донеччині дедалі частіше. Здебільшого у них беруть участь жінки. "Наразі молоді мами - найактивніші учасниці екологічних протестів на Донбасі. Зрозуміло, що найбільше нас турбує здоров'я наших малюків. Незрозуміла тільки байдужість чиновників до екологічних проблем. Адже ми всі, незалежно від посад, дихаємо одним повітрям", - каже Наталя, яка донеччанка Наталя, яка часто приходить на екологічні акції разом із своєю дитиною.