1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Довибори до Верховної Ради: одеситам не до голосування

Останнім часом Україна перебуває в перманентному виборчому процесі. Після Донецька та Мукачевого в неділю відбулися вибори в Одесі. Цього разу йшлося про довибори до Верховної Ради, оскільки обраний у цьому окрузі 2002-го року Сергій Ківалов став главою Центральної виборчої комісії.

Більшість одеситів проігнорували голосування через дощ?

Більшість одеситів проігнорували голосування через дощ?

У передостанній день травня до Одеси прибуло чимало українських та закордонних гостей – це і депутати Верховної Ради, і члени Ради Європи, і журналісти. Але чорноморське місто привернуло їхню увагу не початком курортного сезону, а довиборами до українського парламенту. Щоправда, самих одеситів, судячи з усього, вибори турбували найменше. Слово нашому одеському кореспонденту Ользі Петровській:

Вибори проводилися на 77-ми виборчих дільницях, а загальна кількість виборців у 136 окрузі трохи менше 150 тисяч. З них лише чверть вирішила висловити свою думку, хто з 25 кандидатів має посісти місце в парламенті. Ганна Северінсен та Рената Вольвенд, доповідачі Моніторингового Комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, зазначили, що їх вразила низька явка виборців, проте, цитую, ”головні питання, які нас турбували, - це безпека, збереження виборчої документації, щоб ті результати, які були зафіксовані на дільниці, були зафіксовані і ОВК". Северінсен висловила сподівання, що в Одесі не буде такого, як мало місце в Мукачевому. Подібної думки дотримується і представник Комітету виборців України Олександр Черненко:

”Звичайно після останніх виборчих кампаній, які ми бачили в Донецьку, в Мукачеві, це вибори найбільш красиві, найгарніші, найбільш приємні. Суттєвих порушень, які могли б вплинути на результат ми не бачили. Але залишається й багато проблем. Серед іншого проблема та, що було дуже велике маніпулювання в ЗМІ. Ніби були представлені всі кандидати, але мало місце і застосування чорного ”піару”, і неправдивої інформації про кандидатів.”

Представники "Нашої України", які на цих виборах підтримували Михайла Бродського, переконані, що за такої низької активності виборців навіть дрібне порушення може вплинути на результати виборів. Зокрема, Володимир Курінний, керівник обласного штабу блоку "Наша Україна”, повідомив про використання адмінресурсу. Представники Коаліції “Свобода вибору”, зафіксували кілька спроб підкупу виборців. За даними спостерігачів від КПУ, до списків були внесені померлі і вибулі одесити. Уповноважена з прав людини Ніна Карпачова, вважає, що було допущено два суттєві порушення. По-перше, дільничні комісії часто переформовувалися в останній момент. Наприклад, голову однієї з комісій змінили о 2 годині ночі перед виборами. По-друге, цілі будинки, а інколи навіть вулиці мешканців Одеси не були внесені до основного списку виборців. Врешті ОВК дозволила цим громадянам голосувати і постановила вносити їх у додаткові списки. Ще одна особливість довиборів - на них вперше презентована та випробувана система відеонагляду. На п”яти дільницях були встановлені по дві відеокамери. Пряма трансляція здійснювалася з приміщення окружної виборої комісії. Також велася трансляція із зали Центральної виборчої комісії. Зйомка відбувалась на замовлення ЦВК з метою підвищення прозорості виборчого процесу.”

Комітет виборців Україні розцінив голосування в Одесі, як своєрідний ”піар” нової Центральної виборчої комісії на чолі із Сергієм Ківаловим. А чи зможе Ківалов забезпечити проведення також більш-менш чесних президентських виборів? З цим запитанням ми звернулися до берлінського політолога Александра Отта:

”Посаду голови Центральної виборчої комісії в Україні дуже переоцінено. У порівнянні із західними країнами голова ЦВК в Україні відіграє занадто велику роль. Як в Україні, так і в Росії ця посада стала частиною державного апарату, державної номенклатури. Незалежно від особистих якостей Сергія Ківалова, йому доведеться пристосуватися до умов, які панують на верхніх поверхах влади. Я не виключаю, що він може перетворитися на простого виконавця наказів, які надходитимуть згори.”

Пане Отт, низьку виборчу активність в Одесі серед іншого пояснюють проливним дощем. Однак це вже не вперше, що виборці в Україні демонструють пасивність.. Виникає питання, наскільки народним є нині українське народне представництво, мається на увазі Верховна Рада?

”Тут справді дуже важко позитивно відповісти на це запитання. Низька виборча активність, яка спостерігається останнім часом говорить передусім про розчарування виборців. Згідно з опитуваннями, вони більше не очікують в Україні вільних та чесних виборів. Народні представники так чи інакше не виконують свої виборчі обіцянки, що призводить до дезорієнтації виборців, налаштовує їх песимістично. Як наслідок, чимало людей взагалі не йдуть на голосування. Така ситуація є дуже плідним ґрунтом для демократичних дефіцитів в Україні.”

Потреба довиборів до Верховної Ради, як правило, виникає в зв”язку з переходом депутатів у структури виконавчої влади. Чи можна це розцінювати як свідчення несерйозного ставлення членів парламенту до свого депутатського мандату?

”Так, я частково поділяю цю думку. Справді, складається враження, що чимало депутатів несерйозно ставляться до свого мандату. Членство в парламенті вони розглядають як вхідний квиток до великої політики. Поведінка депутатів у парламенті свідчить, що багато з них взагалі не мають якихось сталих політичних цілей. Свої політичні позиції вони постійно змінюють, намагаючись пристосуватися до розкладу сил у країні. Таким чином напрошується висновок, що багато депутатів стали членами парламенту тільки заради того, щоб на них звернули увагу можновладців, які можуть залучити їх до виконавчої влади.”

Водночас перехід депутатів до виконавчої влади є абсолютно легітимним процесом, який, до речі, практикується також і на Заході...

”Але, скажімо, в Німеччині депутатам у такому разі не треба відмовлятися від свого мандату. В Україні ситуація є інакшою і тут депутати, як правило, надають перевагу роботі в структурах виконавчої влади. Вірогідно, частина з них сподівається на збільшення свого впливу, інші бачать кращі можливості для збагачення шляхом зловживання владою. Я не хочу сказати, що такими міркуваннями керуються всі, хто перейшов з парламенту до урядових структур, але інколи виникає враження, що тут мали місце також особисті мотиви.”

Володимир Медяний