Для інтелектуалів і не тільки: кросвордам виповнюється 100 років | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 20.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Для інтелектуалів і не тільки: кросвордам виповнюється 100 років

Назва річки у Росії, що складається з чотирьох літер? Це запитання, імовірно, неабияк здивувало читачів газети "New York World", яка 1913 року надрукувала на своїх шпальтах перший у світі кросворд.

Журналіста Артура Вейна до створення кросворду надихнула гра його дитинства, в якій омоніми вносились горизонтально та вертикально у поля. Про гру Вейн згадав, коли мав написати невеличкий додаток до новорічної рубрики газети "New York World". Він упорядкував 31 слово у формі ромбу: так народився перший кросворд. Принаймні, таким є міф про його народження.

Чи дійсно Вейн є винахідником кросворду чи лише першим, хто його опублікував, достеменно невідомо. Поряд з його іменем згадуються також Луїс Керол, автор книги "Аліса у країні чудес" та Віктор Орвіл. Останній провів початок нового сторіччя у в’язниці у Кейптауні, де малював на стінах перші кросворди, що мали форму решітки. Спочатку його вважали божевільним, проте, завдяки одному з тюремних наглядачів його винахід потрапив у маси.

Кросворд, що був створений Артуром Вейном

Кросворд, що був створений Артуром Вейном

Загадка для народу

Отже, хто ж насправді є винахідником кросвордів? Це питання є ребусом саме по собі. Проте, що стосується причин виникнення та розвитку цього типу інтелектуальних ігор у Томаса Томасека, професора германістики питань не виникає. "Настав слушний час",- розмірковує науковець. Завдяки новим удосконаленим технологіям друку витрати на виробництво газет та журналів зменшились, що уможливило їх масове розповсюдження. Сприяло і те , що на той час читати й писати вже вміли й представники робітничого класу. "Вище названі фактори стали основною причиною стрімкого зростання інтересу до феномену ребусу",- зазначає Томасек.

Це було новинкою. Раніше над хитромудрими загадками мізкувала передусім буржуазія, що купувала вибагливі журнали. Тепер же з’явився новий ринок : "Читачі, що вміло використовували перо, отримували прості запитання на котрі вони могли відповісти не надто "ламаючи собі голову"", - пояснює Томасек.

Організатор німецької олімпіади з розгадування кросвордів Йоганес Сузен

Організатор німецької олімпіади з розгадування кросвордів Йоганес Сузен

Феномен популярності

Дедалі більше газет почали друкувати нову інтелектуальну гру на своїх шпальтах. Німеччини феномен кросворду вперше дістався 1925 року, з’явившись у газеті "Berliner Illustrierte". Відтоді він став невід’ємною складовою газет та журналів по свій країні. На сьогодні існує більше трьохсот газет, що складаються лише з ребусів, окрім того кросворди можна знайти й у щоденних газетах та журналах.

Але, чому вони настільки популярні? Автор ребусів Йоганес Сузен пояснює "Людина отримує завдання, котре її розважає та яке вона може вирішити граючись. Це щось, що до вподоби усім", - каже Сузен. Він точно знає, що потрібно клієнту. Понад 30 років Сузен є автором ребусів та очолює власну редакцію. Окрім тог,о він організовує німецьку олімпіаду з розгадування кросвордів.

Наразі триває підготовка четвертої збірки кросвордів, що має вийти у вересні. "Але, не все так просто, як виглядає",- пояснює Сузен. " Для мене важливо, щоб учасникам конкурсу було цікаво розв’язувати ребуси. З одного боку, я намагаюсь робити легкі загадки, щоб кожен з учасників міг отримати певну кількість балів. З іншого такі, котрі розв’язати важко, адже наприкінці конкурсу необхідно встановити переможця".

Учасники німецької олімпіади з розгадування кросвордів

Учасники німецької олімпіади з розгадування кросвордів

Комп'ютерні кросворди

Дедалі частіше у своїй роботі автори кросвордів покладаються на допомогу комп’ютерів. Йоганнес Сузен вважає, що ця тенденція є позитивною, оскільки у автора з’являється набагато більше можливостей. "Комп'ютерні програми стали настільки добре розвинутими, що якщо вони потрапляють до рук вмілого користувача, результат виходить неперевершеним", - пояснює Сузен. Раніше агенціям, що створюють ребуси, було необхідно працевлаштовувати від 200 до 300 співробітників, сьогодні ця цифра зменшилась до 20.

В той час, як кількість авторів зменшується, кількість прихильників ребусів зростає. Йоганес Сузен має великі плани щодо своєї олімпіади. "У Сполучених Штатах, наприклад, у подібних конкурсах беруть участь понад 700 учасників. Саме таких масштабів я прагну досягти і в Німеччині", - каже Сузен. Можливо, колись і учасникам Олімпіади доведеться відповідати на історичне перше запитання з "New York World". То що ж це за річка у Росії, що складається з чотирьох літер? Правильна відповідь: "Нева".

DW.COM