1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Для заручників "ЛНР-ДНР" вимагають статусу військовополонених

Правозахисники та родини вояків, які більше двох років перебувають у полоні бойовиків на Донбасі, вимагають від змінити статус заручників, аби вони змогли отримати міжнародний правовий захист.

Ukraine und Separatisten starten Gefangenenaustausch (picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda)

За офіційними даними, у полоні бойовиків залишаються більше ста українських вояків

Правозахисники закликають владу якнайшвидше визначити правовий статус осіб, які перебувають у полоні бойовиків "ДНР-ЛНР". Заручники бойовиків мають бути офіційно визнані військовополоненими відповідно до міжнародних угод, зокрема, Римського статуту і Женевських конвенцій. Така позиція коаліції правозахисних організацій, до якої входить Українська Гельсінська спілка з прав людини, медійна ініціатива "За права людини" та Харківська правозахисна група.

Такий статус встановлює пріоритетність звільнення полонених, а також накладає зобов’язання на протилежну воюючу сторону. "Якби вони мали гуманітарний статус військовополонених, вони б мали захист у відповідності до міжнародного права", - наголосила юрист Гельсінської спілки з прав людини і представниця полонених військових у Європейському суді з прав людини Надія Волкова.

Як повідомила представник України у Мінській тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко, у полоні "ДНР-ЛНР" перебуває 109 українців. Бойовики підтверджують утримання 47-ми заручників. Безвісти зниклими вважаються 485 осіб.

Розставити всі крапки над "і"

Віталій Титич, адвокат звільненого влітку минулого року полковника Івана Без'язикова, пояснює: оскільки офіційно в Україні на окремих територіях  Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція, ті хто зі зброєю воює проти українських правоохоронців та військових - терористичні організації, люди, яких вони захоплюють і утримують - заручники. З таким правовим статусом люди, які незаконно утримуються бойовиками, можуть розраховувати хіба що на психологічну допомогу та грошову компенсацію від держави. "Треба чітко назвати все своїми іменами. Якщо вже міжнародна спільно визнала, що Росія є країною-агресором, ми також повинні прийти до цього визначення",  - вважає Віталій Титич. За його словами, документальне визнання цього факту обумовлює введення воєнного стану на тій частині території, де відбувається збройний конфлікт, і відповідно заручники тоді зможуть отримати статус військовополонених.

Ukraine Gefangenenaustausch (picture-alliance/dpa/T. Dudnik)

Серед експертів немає єдності щодо того, чи допоможе статус покращити долю полонених

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій під час відвідування військової частини у Львівській області 13 лютого, заявив, що парламент підтримає рішення про введення воєнного стану. Він вважає, що таке рішення може бути прийняте у випадку масованої атаки й наступу в Авдіївці. "Це рішення перебуває виключно у компетенції президента України, РНБО… але це дуже складне рішення", - сказав Андрій Парубій, додавши що "всі ці плани" стосуються серйозної переорганізації всієї системи управління держави.

Чи реально?

Водночас президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, експерт з міжнародного права Микола Гнатовський вважає, що введення воєнного стану та зміна статусу заручників на статус військовополонених не допоможе розблокувати процес звільнення полонених. "Якщо йдеться про третю Женевську конвенцію, яка присвячена поводженню з військовополоненими, то потрібно щоб був збройний конфлікт між двома державами. Це можна пробувати пред'являти РФ. Але ж Росія не визнає себе стороною збройного конфлікту. Тому з практичної точки зору я не бачу, як це може вплинути на долю осіб, яких тримають в ув'язнені на Донбасі", - сказав DW Микола Гнатовський. За його словами, у Женевських конвенціях є спільна третя стаття , яка вимагає гуманного поводження з будь-якими особами, які припинили брати активну участь у збройному конфлікті. Тому заручники, за твердженням експерта, у будь-якому разі перебувають під захистом Женевської конвенції. На думку Гнатовського, захистити права незаконно ув'язнених Україна може і без визнання їх військовополоненими, надавши цій групі осіб адресну правову допомогу, зокрема за сприяння Міжнародного червоного хреста, та продовжуючи тристоронні переговори щодо їх звільнення.

Натомість рідні заручників вказують на те, що не відчувають захисту від держави. Вікторія Пантюшенко, чоловік якої понад два роки перебуває у полоні, каже, що не має інформації про умови перебування свого чоловіка в полоні. Вона сумнівається, чи не буде її чоловік переслідуватися українськими правоохоронцями вже після звільнення, як це було з колишнім полоненим Іваном Безязиковим, якого вдома запідозрили у сприянні створенню терористичної організації та державній зраді. Адже Вікторія Пантюшенко погоджується з думкою правозахисників, що зараз усі обміни, які проводять СБУ чи волонтери відбуваються поза правовим полем і після звільнення заручники мають обмежене право на правовий захист.

Дивитись відео 02:35

Ні живі, ні мертві: чи шукають зниклих безвісти в зоні АТО? (21.09.2016)

Аудіо й відео до теми