1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Джемілєв: Вирішити проблему кримських татар до звільнення Криму від окупації неможливо

В інтерв'ю DW екс-голова Меджлісу Мустафа Джемілєв розповів про утиски кримських татар, які намагаються чинити опір окупаційній владі у Криму.

Екс-голова Меджлісу Мустафа Джемілєв

Екс-голова Меджлісу Мустафа Джемілєв

Deutsche Welle: Протягом останнього тижня з'являється дедалі більше повідомлень про обшуки в будинках кримських татар у Криму. З чим ви пов'язуєте посилення тиску з боку так званої "нової кримської влади"?

Мустафа Джемілєв: Кримські татари, особливо їхній представницький орган Меджліс, - це основна політична сила, яка протидіє окупації у Криму. Тому основне завдання окупантів зараз - зломити волю кримських татар і примусити їх змиритися з окупацією. Їх також дуже розлютило те, що кримські татари підтримали заклик Меджлісу бойкотувати так звані вибори 14 вересня. Статистика свідчить про те, що у "виборах" брала участь рекордно мала кількість населення Криму - 45 відсотків. Переважна більшість кримських татар цілеспрямовано бойкотувала вибори - за нашими оцінками, у них взяли участь не більше 5-6 відсотків, та й то через страх подальших репресій. Крім того, Меджліс звертався з закликом бойкотувати вибори й до російськомовного населення, що також відіграло свою роль.

У приміщеннях Меджлісу також проводяться обшуки. Меджліс навіть примушують виселитись з будівлі, у якій зараз розташований головний представницький орган кримських татар.

Вони ("кримська влада" - ред.) арештували майно - близько семи будівель та офісів, які ми придбали за роки незалежності України. Нам висувають якісь абсурдні звинувачення. Наприклад, арешт майна і будівлі Меджлісу мотивували тим, що є певний судовий позов проти благодійного фонду "Крим". Однак ми з'ясували, що такого позову не існує. Лише 18 вересня нам принесли повістку до суду, у якій повідомляється про претензії до фонду "Крим", і що засідання суду відбудеться 22 вересня. Звинувачення полягає у тому, що фонд у 1991 році був зареєстрований за однією адресою, а потім переїхав на іншу адресу й не перереєструвався. Другий пункт звинувачення - що фонд очолює "іноземний громадянин", тобто я. Виходить, що судовий виконавець реалізовував імовірне рішення суду, який буде засідати лише 22 числа.

Чи відомо, скількох активістів на сьогодні обшукали російські спецслужби?

На сьогодні вже було проведено 30-40 обшуків у будинках активістів національного руху кримських татар, членів Меджлісу, у мечетях, медресе, бібліотеках. Представники силових структур кажуть, що шукають зброю та "заборонену літературу", у деяких випадках - наркотики. Як правило нічого не знаходять. Але забирають комп’ютери та різноманітні носії інформації.

Які саме книги російська влада вважає забороненими?

Вони склали великий список "забороненої літератури" - 2 тисячі книг переважно релігійного спрямування та пов'язаних з Меджлісом. Особливо "полюють" на мої книги. Силовики здебільшого й самі не розрізняють, яка саме література заборонена, але застосовують цей привід, щоб проводити обшуки. Були попередження і телебаченню. Наприклад, два дні тому каналу АТР (кримський телеканал, який веде мовлення, тому числі, кримськотатарською мовою. - Ред.) погрожували закриттям, оскільки в ефірі показали фрагмент інтерв'ю зі мною.

Як впливають на дух спротиву татар останні утиски ?

Як раніше, за незалежної України, збиратись сотнями чи тисячами, щоб відстоювати свої права, кримські татари вже не можуть, оскільки ризикують потрапити під дію закону про несанкціоновані мітинги. Страху як такого немає, але є побоювання штрафів, розміри яких від десяти до 40 тисяч рублів і більше, чи переслідування.

На якій стадії перебуває ваш позов до суду щодо оскарження заборони в'їзду до Криму?

Мої адвокати цією справою займаються, але вона ускладнюється тим, що російська влада досі не видала мені жодного офіційного документа про заборону на в'їзд. А до Європейського суду з прав людини з роздруківками інтернет-матеріалів не підеш. Ці труднощі мої адвокати зараз намагаються вирішити, але в кінцевому результаті ми передамо матеріали у Страсбург.

Чи відома точна кількість кримських татар, які виїхали з Криму після його анексії Росією?

Точних даних немає. За підрахунками ООН, з Криму виїхало близько 18 тисяч людей, з них близько половини - кримські татари. Вони, як правило, розселяються у західних областях України, тому що там їх дуже тепло зустрічають. Однак ми б хотіли, щоб татари розселялися поближче до кордону з Кримом, більш компактно. Тоді ми б змогли будувати для них і школи, і дитячі заклади з навчанням рідною мовою. Наприклад, у Херсонській області, де ще до окупації проживало близько 12 тисяч кримських татар.

Як можна захистити права і життя кримських татар у цей час?

Ми звертаємося до всіх міжнародних інстанцій, підтримуємо відносини з посольствами. Але я не думаю, що це спричинить якийсь ефект, оскільки ми маємо справу з державою, яка не дотримується ні моральних, ні етичних, ні правових норм. Можливо, можна якось послабити пресинг на кримськотатарський народ, але вирішити проблему до звільнення Криму від окупації неможливо.