1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Де знаходиться Атлантида, або Атлас місць, яких не існує

Чи може бути цікавим географічний атлас, який розповідає про міста, землі та острови, які насправді не існують? Саме таку книгу нині опублікували у Німеччині.

Ідея здається настільки ж дивною, наскільки й дотепною. Великоформатний, виданий на високоякісному крейдованому папері, прекрасно ілюстрований, важкий, солідний географічний атлас присвячений, як уже зрозуміло з його назви («Атлас неіснуючих міст»), неіснуючим, вигаданим країнам і землям. Зрозуміло, що власне географії у ньому менше, ніж літератури, та й впорядковував цей атлас не картограф, а літературознавець. Вибір у Вернера Неля (Werner Nell) був великий. В його список спочатку потрапили 100 міст, описаних у різних художніх творах і в різні часи: від Авалона (острова блаженних, земного раю у кельтській міфології) до Ельдорадо (міфічної країни, яка мала в достатку золото та дорогоцінне каміння). У результаті ж залишилось 30 найцікавіших.

Де ця вулиця, де цей будинок?

Серед них, звичайно, Атлантида, острів скарбів Стівенсона, острів Робінзона Крузо, але і, наприклад, менш відомий Камелот – легендарний лицарський замок короля Артура, у якому збиралися славні лицарі Круглого столу. Замок дуже детально описаний у численних книгах про короля Артура. Стіни його були прикрашені алегоричними скульптурними (або – за іншими джерелами – живописними) групами людей, звірів і ангелів. А ось про те, де саме знаходився Камелот, сперечаються до наших днів. Автор атласу називає декілька реально існуючих міст, де, імовірно, знаходився цей замок: Карлеон в Уельсі, Колчестер в Ессексі, Вінчестер у графстві Гемпшир і так далі.

Як зазначає Вернер Нель, хоча у багатьох вигаданих міст, земель і країн були реальні прототипи, однозначно вказати те, чи інше місце їхнього розташування не можливо: на те вони й вигадані. Гір під назвою Олімп, наприклад, декілька. Правда, грецька – найвища: майже 3000 метрів. Коректно вказуючи на різні тлумачення, «Атлас неіснуючих міст» повідомляє: широко розповсюджена думка, що Гомер поселив на Олімпі (одному чи іншому) всіх давньогрецьких богів, - хибна.

Грецькі боги на Олімпі - фрагмент розпису Миколи Майкова

Грецькі боги на Олімпі - фрагмент розпису Миколи Майкова

На священній горі, згідно міфів, знаходились палац Зевса і палати інших богів, але не всіх. Посейдон жив на морському дні. Другий брат Зевса, Аїд – у підземному царстві, а Гефеста всемогутня Гера, його мати, скинула з Олімпу вниз, коли побачила, що він народився хворобливим і некрасивим. Зате на Олімпі мешкали (правда, нижче за всіх богів) німфи, музи, сатири і безліч представників середньої ланки олімпійської ієрархії.

Комунізм без макіяжу

Багато назв неіснуючих міст давно стали загальними – як, наприклад, ім'я «ідеального» острова, який на початку XVI століття описав у своїй книзі британець Томас Мор. Повна її назва: «Золота книжечка, настільки ж корисна, як і забавна, про найкращу структуру держави і про новий острів Утопія». Власне, книга складається з двох частин. Опис Утопії, що з грецької перекладається як «місто, якого немає», наводиться у другій, зате дуже детально.

На острові – 24 великі міста плюс великі сільські господарства. На них працюють родичі, що належать до однієї сім'ї, - осіб по 40. Після двох років сільськогосподарських робіт, 20 із них повертаються у місто, звідки приїжджають на заміну 20 городян, які освоюють землеробство, тваринництво і птахівництво під керівництвом тих, хто залишився.

На острові Утопія усі рівні. Проте у містах збудовані і прекрасні палаци, в яких мешкають посадовці – «сифогранти». Їх обирають (як чиновників, священиків і т.д.) сімейні клани. Вони призначають князя із кандидатів, запропонованих народом. Посада князя – довічна. Головне завдання «сифогрантів» - слідкувати за тим, щоб усі працювали. Приватної власності немає, грошей теж, все належить всім. В цілому, комунізм... І так було в реальних країнах, які уже в XX столітті будували світле комуністичне майбутнє.

Карта Утопії

Карта Утопії

Острів Утопія був ізольований від зовнішнього згубного впливу: за Томасом Мором, він був розміщений подалі від торгівельних морських шляхів. Цікаво також, що в державі майбутнього заборонялось робити макіяж. Зате наречені повинні були до весілля оглянули оголені тіла одне одного: а раптом щось не так?

Оригінал і переклад

Книга Вернера Неля не просто називається атласом, вона дійсно побудована, як географічний атлас. Тобто до кожної статті додається карта, причому вона досить таки детально відображає всі відомості про картографічні і топографічні нюанси, які вигадав автор у своїй країні. Також наводяться статистичні дані, назви міст, гірських масивів і так далі. Ось, скажімо, Ліліпутія – країна, в яку потрапив судовий лікар Лемюель Гулівер. Атлас вказує місце розташування (острів в південно-східній частині Тихого океану, поблизу 30-ї паралелі), розміри Ліліпутії (19, 3 км по периметру), столицю (місто Мільдендо з населенням 500 тисяч людей, яке має форму правильного чотирикутника і оточене стіною висотою у два з половиною фути) і визначні місяця (імператорський палац Бельфаборак і кафедральий собор у Пліпсі).

Неоднозначні відчуття викликає чарівна країна Оз, адже багато що про цю країну чудес з її смарагдовим містом і про пригоди дівчинки Еллі нам відомо з дитинства. Щоправда, не з книг Лаймена Френка Баума, який цю країну придумав ще на початку XX століття і описав у добрій півсотні романів, а з «Чарівника Смарагдового міста» Олександра Волкова. Останній просто переклав твори Баума і з досить незначними змінами опублікував у 1939 році під своїм власним іменем. Волков написав багато переважно забутих сьогодні романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів, але прославив його, перш за все, «Чарівник Смарагдового міста» - на жаль, плагіат.

DW.COM