Дешеві кредити від ЄАБР: анестезія замість курсу лікування? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Дешеві кредити від ЄАБР: анестезія замість курсу лікування?

Євразійський банк розвитку пропонує Києву щедрі кредити. Та чи не стануть ці грошові ін’єкції без структурних реформ в Україні своєрідним наркотиком, який лише збільшить її залежність від Росії?

Україна відчуває хронічний дефіцит фінансових ресурсів, а численні переговори з Міжнародним валютним фондом не дають позитивного результату. МВФ вимагає реформ, впроваджувати які Київ не хоче. Тому мусить шукати альтернативні джерела зовнішніх позик.

Одне з них - Євразійський банк розвитку(ЄАБР), вступ до якого, на перший погляд, міг би вирішити частину фінансових проблем України, каже керівник аналітичного департаменту "Реформаторського клубу" Ігор Лавриненко. "Цей банк фінансує спільні інфраструктурні проекти, які вигідні країнам Митного союзу. Але вони можуть бути вигідні й Україні. Наприклад, модернізація Феодосійського морського порту для експорту казахської нафти чи зведення в Ужгороді станції розвантаження пропан-бутану, який Казахстан експортуватиме до Європи", - каже Лавриненко.

М’яч на українському полі

Євразійський банк розвитку в 2006 році заснували Росія та Казахстан. Нині окрім цих країн учасниками банку є Вірменія, Білорусь, Киргизстан та Таджикистан. Упродовж останнього часу стати членом ЄАБР запрошують і Україну. "Мав місце обмін інформацією про можливі умови вступу до ЄАБР, усі необхідні документи було надано українській владі, більше питань нам не надходило. Ми виходимо з того, що виникла пауза, і нині м’ячик на українському боці", - заявив минулого тижня в Москві голова Євразійського банку розвитку Ігор Фіногенов, слова якого цитує УНІАН.

Українська сторона досі зволікала з членством в ЄАБР, оскільки активно вела переговори про підписання угоди про асоціацію з ЄС. Однак через фінансову скруту українська сторона може змінити позицію, припускають експерти. Адже повноправні члени Євразійського банку розвитку мають доступ до Антикризового фонду ЄврАзЕС, коштами якого керує ЄАБР.

Імовірно, саме на допомогу Антикризового фонду й розраховує український уряд, адже представник України при Євразійській економічній комісії Віктор Суслов уже заявив: "Для членства в ЄАБР й Антикризовому фонді не треба бути ані повноправним членом Митного союзу, ані ЄврАзЕС". Суслов також повідомив, що у вересні прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив детально вивчити можливість приєднання до ЄАБР. "Думаю, найближчим часом будуть результати", - цитує Суслова Укрінформ.

DW.COM

У чому зиск?

2011 року Антикризовий фонд виділив Білорусі фінансовий кредит у розмірі трьох мільярдів доларів, ставка якого не перевищує 4,9%. Це дещо гірші умови, ніж у співпраці з Мієнародним валютним фондом. Останній кредит від МВФ Україна отримала за ставкою 3,5%. Тож, цей фонд міг би бути альтернативним джерелом фінансування уряду, якщо переговори з МВФ не увінчаються успіхом, наголошують аналітики. "МВФ вимагає структурних реформ від України, а Росія - ні. МФВ пропонує Україні "курс лікування", а Росія своїми кредитами без вимог – лише порцію анестетика для хворої фінансової системи України", - зазначив Deutsche Welle генеральний директор Бюро економічних та соціальних досліджень Валерій Гладкий.

Директор інституту трансформації суспільства Олег Соскін переконаний, що членство України в Євразійському банку розвитку призведе до фінансової залежності країни від російських грошей, адже найбільший внесок у статутний фонд ЄАБР - один мільярд доларів - зробила саме Росія. "Євразійський банк не вимагає від України реформ, бо вони йому не потрібні. Навпаки там зацікавлені, аби в Україні нічого не змінювалося й країна поступово входила в залежність. Цей банк – не ринковий механізм, а геополітична прив’язка до Москви", - вважає Соскін.

Економічна прив’язка

Окрім політичної залежності, слід чекати й негативних економічних наслідків від входження України до Євразійського банку розвитку. Одна з основних вимог ЄАБР до позичальників – це те, що всі матеріали й обладнання для проектів, які реалізовуватимуться за гроші цього банку, мають бути придбані в країнах Митного союзу. Керівник аналітичного департаменту "Реформаторського клубу" Ігор Лавриненко вважає, що ця специфічна вимога, очевидно, не сприятиме реалізації власного економічного потенціалу України.