Дешевий євро - чи варто хвилюватися? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.01.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Дешевий євро - чи варто хвилюватися?

Боргова криза переростає у валютну. Принаймні якщо вірити повідомленням у ЗМІ. Підставою для них стало падіння євро до найнижчого за останні 15 місяців рівня. Чи справедливі такі побоювання?

Євро поки що почувається не якнайкраще

Євро нині почувається не якнайкраще, але...

Коли 2002 року запровадили євро, він не коштував навіть одного американського долара. Згодом єдина європейська валюта успішно долала довгий шлях угору, набираючи в ціні. 2008 року євро досяг свого найвищого рівня, коштуючи в середньому 1,47 долара. З того часу він поступово почав втрачати в ціні, але залишався відносно дорогим: 1,39 долара – середній показник 2011-го року.

Які причини таких валютних коливань? В економічній теорії можна знайти цьому навіть не одне, а цілу низку пояснень. Якщо узагальнити їхню суть, то, на перший погляд, чим більше товарів продають європейці американцям, ніж купують у них, тим більше зростає вартість європейської валюти. Адже з європейськими фірмами розрахунок ведеться у євро. Тобто зростає попит на євро – відповідно зростає й курс.

Експорт у виграші

Експорт від послаблення євро тільки виграє

Експорт від послаблення євро тільки виграє

2008 року, коли євро був особливо дорогим, у єврозоні не на жарт хвилювалися про конкурентоздатність місцевої промисловості. Адже чим дорожчим був євро у співвідношенні до долара, тим дорожчими ставали також європейські продукти на міжнародному ринку. Тобто це було погано для експорту.

Те, що євро тепер знову втрачає в ціні, за цією логікою, мало би бути позитивом для європейського експорту. «Для єврозони в цілому слабкий євро вигідний для експорту», - сказав в інтерв'ю Deutsche Welle Фолькер Гельмайєр, провідний аналітик Bremer Landesbank. Водночас, за його словами, не всі країни єврозони однаковою мірою матимуть від цього зиск. Приміром, Німеччина імпортує в доларах більше, аніж продає. «Тож, особливо для Німеччини такі тенденції матимуть радше неоднозначні наслідки», - каже аналітик.

Крім того, ціна на різну сировину на міжнародних ринках традиційно обчислюється в доларах, навіть якщо цю сировину добувають не у США. Тож, слабкий євро означає також подорожчання нафти й газу, навіть якщо ціна на цю сировину в доларах залишилася сталою. Те саме стосується й решти товарів, які німецькі підприємства закуповують за кордоном для виробництва своєї продукції.

Відсоткові впливи

Крім експорту-імпорту суттєвий вплив на валютні коливання відіграють відсоткові ставки в тому чи іншому валютному просторі, під які інвестори вкладають свої гроші. Зрозуміло, що чим вищі відсотки, тим привабливішою видається така інвестиція. Однак у єврозоні нині цей показник становить близько одного відсотка, в США ще нижче – між нулем і 0,25 відсотка.

Натомість високі відсотки пропонують державні позики. Італія нещодавно під час останнього рефінансування мусила взяти позику під майже сім відсотків. Однак з огляду на боргову кризу, інвестори не поспішають спокушатися на високі відсотки, боячись узагалі втратити свої гроші, якщо раптом борги тій чи іншій країні вирішать списати. А якщо інвестори не вкладають свої гроші, це означає менше попиту на євро, а отже, й меншу його вартість.

Власне, саме цю непевність і нестабільність у часи боргової кризи називає одним з головним проблемних для євро факторів аналітик Commеrzbank Ю-На Парк. Іспанія та Італія ще цього тижня мають провести черговий раунд рефінансування. Чи вдасться їм позичити гроші під прийнятні відсотки, залишається під великим питанням.

І знову Греція

Остаточний рецепт порятунку Греції досі у розробці

Остаточний рецепт порятунку Греції досі у розробці

До цього додаються й досі невирішені проблеми Греції. Так і не з'ясовано до кінця, як саме виглядатиме остаточне списання боргів. Не виключають, що в результаті вирішать списати ще більше, аніж досі планувалося. Оскільки Міжнародний валютний фонд, за повідомленнями ЗМІ, має серйозні сумніви щодо курсу санації цієї південноєвропейської країни.

Або Греція зобов'яжеться ще більше економити, або приватні кредитори мають відмовитися від більшої частини своїх грошей, або ж країни ЄС мають збільшити розмір своєї допомоги, написав журнал «Spiegel» з посиланням на джерела в МВФ. Такі повідомлення не додають оптимізму і ще більше розхитують ринки.

Фолькер Гельмайєр, аналітик Bremer Landesbank, оцінює ситуацію так: «Ми вимагаємо від Греції надто багато реформ. Тепер на часі запропонувати цій країни своєрідний «план Маршала». Якщо європейці не впораються з тим, щоб витягти з боргової ями країну з 10 мільйонами населення, то в майбутньому Європа багато в чому втратить», - сказав Гельмайєр в інтерв'ю Deutsche Welle.

Водночас він вважає, якщо Європа таки впорається з нинішніми викликами, то вона зможе вийти з кризи сильнішою. «Процес лікування болісний. Але після цього ми матимемо тісніший політичний союз», - переконаний аналітик Bremer Landesbank.

Автори: Андреас Бекер / Христина Ніколайчук
Редактор: Наталя Неділько