Депутат Бундестаґу про бойкот ″Євро-2012″: Я поїду в Україну, але… | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Депутат Бундестаґу про бойкот "Євро-2012": Я поїду в Україну, але…

На відміну від багатьох німецьких політиків депутат Бундестаґу від ХДС Карл-Ґеорґ Велльманн поїде на "Євро-2012". Він також зустрінеться з президентом Януковичем. Депутат пояснив DW свою позицію.

На тлі подій довкола колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко в Німеччині нині знайдеться небагато політиків, які збираються поїхати в Україну на матчі чемпіонату Європи з футболу. Депутат Бундестаґу Карл-Ґеорґ Велльманн - один з тих, хто не буде бойкотувати "Євро-2012". В інтерв'ю DW парламентарій від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) розповів, чому відвідає матч Німеччина-Португалія у Львові, а також про те, як ставиться до ідеї бойкоту турніру.

Карл-Ґеорґ Велльманн

Карл-Ґеорґ Велльманн

DW: Канцлер Німеччини Анґела Меркель, за повідомленнями преси, виступала за спільну європейську позицію щодо можливого політичного бойкоту української частини "Євро-2012". Міністри закордонних справ країн ЄС після зустрічі в понеділок, 14 травня, залишили це питання відкритим. Схоже, що жорстка позиція Берліна не знаходить підтримки в Європі. Це сильний удар по позиції Німеччини?

Карл-Ґеорґ Велльманн: Мені дуже подобається позиція польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Він сказав, що, незважаючи на всю нашу стурбованість, ми повинні продовжувати політичний діалог з Україною. Ми не зацікавлені в тому, щоб штовхати Україну в бік Росії. Канали спілкування повинні бути відкритими. Це в наших інтересах. Ідеться не про якийсь великий бойкот України, а про те, чи мають провідні європейські політики їхати на матчі європейської футбольної першості в Україну. Я доти не зможу собі уявити, що канцлер Німеччини буде сидіти поруч з президентом України, доки ситуацію навколо Тимошенко не можна буде назвати справедливою. Все інше - це перебір.

Чи поїдете ви особисто на "Євро-2012" в Україну?


Так, у мене вже є квиток на матч Німеччина - Португалія, який відбудеться у Львові 9 червня. У мене були заплановані там політичні зустрічі, і я хочу скористатися нагодою, щоб подивитися футбол. Я вважаю, що важливо зустрічатися і спілкуватися з представниками громадянського суспільства і доносити до української влади нашу позицію. Вона полягає в тому, що для Києва було б краще дотримуватися європейських стандартів. Я не є одним з провідних європейських політиків. Буду сидіти на трибуні серед звичайних глядачів, я сам купив собі квиток на цю гру. Тому тут немає нічого особливого.

Як би ви оцінили інтенсивну дискусію про "проблему Тимошенко", яка точилася останніми тижнями у Німеччині?

Дискусія була напруженою. Юлія Тимошенко, безумовно, символ Помаранчевої революції. У багатьох складається враження, що нинішній уряд хоче її покарати. Втручання в судовий процес мені здається проблематичним, оскільки ми не знайомі з матеріалами слідства, ми не знаємо всіх подробиць звинувачення і того, наскільки вони обґрунтовані. Багато хто говорить, що, можливо, Тимошенко не без гріха. Але є підозра, що процес проти неї переслідує політичні цілі. Складається враження, що сильного опозиційного лідера, який може бути небезпечним суперником нинішнього президента на виборах, хочуть прибрати з політичного поля. Це враження має фатальні наслідки і не йде на користь Україні. Нам потрібно ставитися до подій зважено і не ставити відносини з Україною в повну залежність від вирішення однієї цієї проблеми. Ми повинні чітко заявити про нашу позицію - ця проблема повинна бути залагоджена. Але в цілому ми повинні продовжувати політичний діалог.

В Україні та в Європі можна почути вимоги більш жорсткої позиції ЄС щодо України. Деякі навіть вимагають запровадити санкції. Як ви до цього ставитеся?

У нашій зовнішній політиці не має бути подвійних стандартів. Так не повинно бути, що ми приймаємо лідерів з Китаю, Казахстану та інших країн, в яких ситуація з правами людини набагато складніша, ніж в Україні (але бойкотуємо Україну. - Ред.). Ми повинні проводити справедливу політику щодо Києва. Обурення з приводу ситуації в Україні не має домінувати в зовнішній політиці. Треба відкрито говорити про проблеми, але не відмовлятися від політичного діалогу. Тільки завдяки контактам можливі зміни. Якщо ми запровадимо якісь санкції, то тільки покараємо пересічних українців. Я вважаю це контрпродуктивним.