Депутати Партії регіонів хочуть саджати журналістів до в´язниці | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Депутати Партії регіонів хочуть саджати журналістів до в´язниці

В першому читанні парламент проголосував за зміни до закону, що впроваджує кримінальну відповідальність за наклеп та образи. Влада оголосила війну незалежним ЗМІ, вважають журналісти.

«Єдиною метою ухвалення цього закону є залякування журналістів, щоб вони не писали негативної інформації про представників влади, особливо під час виборів», – говорить Тарас Шевченко, директор Інституту медіаправа в Україні. Закон, яким поновлюється кримінальна відповідальність за наклеп, був ухвалений Верховною Радою в першому читанні у вівторок, 18 вересня. Цей законопроект ще влітку цього року вніс член фракції Партії регіонів депутат Віталій Журавський. Окрім солідних штрафів до 1000 неоподаткованих мінімумів, законопроект передбачає позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років, якщо наклеп призведе до «серйозного погіршення здоровя».

Загроза не лише для журналістів

Сергій Лещенко (ліворуч) закликає журналістів до публічних акцій

Сергій Лещенко (ліворуч) закликає журналістів до публічних акцій

Сергій Лещенко, журналіст «Української правди», говорить, що певні депутати-регіонали та нинішні урядовці давно мріяли про те, щоб в українському законодавстві така норма існувала. «Із власного спілкування з Борисом Колесніковим знаю, що він давно б із задоволенням притягував журналістів до кримінальної відповідальності», – коментує ініціативу журналіст. Автор даного законопроекту Журавський в його обґрунтуванні посилається на російський досвід. Журналіст Лещенко назває наслідування Росії у цьому питанні поганою ідеєю. «Це пряма загроза і наступ на свободу слова. Закон стосуватиметься всіх журналістів, які є нелояльними до влади, оскільки будь-які критичні публікації можна вважати наклепом, і відповідно, притягувати журналістів до кримінальної відповідальності», - говорить Лещенко.

Журналісти привернули увагу до проблем ЗМІ під час виступу Януковича на Світовому газетному конгресі

Журналісти привернули увагу до проблем ЗМІ під час виступу Януковича на Світовому газетному конгресі

Медіа-юрист Наталія Петрова вважає, що ухвалення даного законодавства є великою загрозою не лише для журналістів, але для українського суспільства загалом. «Я б не зводила проблему лише до журналістів, адже в наклепі може бути звинувачений і автор книжки або статті, політик у живому ток-шоу, будь-хто». Вона розповідає, що вилучення статей щодо образи і наклепу із ухваленням нового Кримінального кодексу України в 2001 році вважалася великим досягненням України на шляху зміцнення свободи слова. «Якщо цей закон буде прийнятий насправді, то це буде розглядатися Радою Європи, як відкат назад в плані демократичного розвитку», – прогнозує медіа-юрист у розмові з DW.

Цивільна, а не кримінальна справа

«В Україні достатньо журналістів, які, можливо, схильні поширювати неправду. Щоб їх покарати, необов’язково вдаватися до кримінально-правових процедур», – говорить Наталія Петрова. Є цивільно-правова відповідальність, є цивільний кодекс, який передбачає можливість осіб, про яких була поширена неправдива інформація, вимагати спростування чи подати позов про виправлення такої інформації. Дане питання також регулюється законами про пресу та про телебачення.

Крістіан Мір із Репортерів без кордонів

Кристіан Мір із "Репортерів без кордонів"

Експерт з медіа-права Тарас Шевченко також вважає, що спори щодо наклепу мають визначатися в цивільному процесі, коли максимальним покаранням може бути грошовий штраф, але аж ніяк не тюремне ув’язнення та заборона журналісту займатися професійною діяльністю протягом кількох років, що передбачено даним законом. «Кримінальна відповідальність за наклеп є однозначно грубим порушенням міжнародних стандартів свободи слова, це в черговий раз погіршить рейтинги України в питаннях свободи слова та є черговим підтвердженням того, що в Україні свобода слова згортається», – відзначає експерт.

Кримінальна відповідальність за наклеп є нонсенсом для країн ЄС, зауважив у розмові з DW Хендрік Цернер з Німецького союзу журналістів, коментуючи появу в Україні відповідного законопроекту. «Зокрема в Німеччині є законодавство, яке захищає всіх людей від наклепу в медіа. Це не є спеціальне законодавство для політиків чи інших VIPів. Це законодавство для всіх громадян. Але за це немає кримінальної відповідальності», - наголошує Цернер. На відміну від України, німецькі політики не йдуть до прокуратури, аби подати позов чи написати заяву на журналістів.

Закон унеможливить євроінтеграцію

Акція протесту журналістів біля Адміністрації президента (архівне фото)

Акція протесту журналістів біля Адміністрації президента (архівне фото)

Представник міжнародної організації «Репортери без кордонів» Кристіан Мір в інтерв´ю Deutsche Welle зазначив, що кримінальна відповідальність за наклеп суперечить європейським цінностям, зокрема положенням Європейської конвенції з прав людини. «Ми вже підготували заяви з приводу даного законодавства для Комітету з прав людини ООН та Європарламенту. Через таке серйозне порушення свободи слова ми маємо намір чинити більше тиску на український уряд щодо подальшої європейської інтеграції країни та її економічної підтримки», – повідомив Мір. За його словами, «Репортери без кордонів» продовжуватимуть висловлювати гостру критику щодо даного законодавства, допоки цю ініціативу не буде скасовано.

Журналіст Лещенко вважає, що необхідно протистояти даній ініціативі через публічний тиск. «Суспільний резонанс навколо цього закону має бути якомога більшим, має створюватиметься мікроклімат неприйняття цього закону. Закон треба скасувати і припинити за нього голосувати», – говорить Лещенко. Він закликає колег активно протестувати проти цієї законодавчої інціативи Партії регіонів.