1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

День національної єдності Німеччини – звичайнісінький вихідний

Третього жовтня у Німеччині проходитимуть святкування Дня національної єдності. Шістнадцять років тому цей день був для більшості німців великою радістю: східнонімецькі землі приєдналися тоді до ФРН, й таким чином, було завершено об’єднання Німеччини. Подібна ейфорія панувала й влітку цього року, під час Чемпіонату світу з футболу – тоді німців, як ніколи, охопило почуття єдності. Його, втім, не вистачил

default

о до сьогодні – дві третини німців вважають, що святкувати немає чого.

У національній свідомості німців єдність, здавалося б, посідає важливе місце. „Єдність, право та свобода для німецької батьківщини” – цими словами починається й так звана „пісня Німеччини”, яку в листопаді 1991-го року було визнано гімном об’єднаної Німеччини. Частенько виконували його на вулицях й під час цьогорічного Чемпіонату світу з футболу. Однак, як свідчать численні опитування, більшість громадян держави, передусім молодь, не знають слів гімну.

Не надто цікавляться молоді люди й новітньою історією їхньої батьківщини. Післявоєнну історію викладають у Німеччині в десятому класі, а це, на думку вчителя історії дев’ятого класу однієї з боннських шкіл Евальда Сімонса, занадто пізно. Крім того:

„Молоді не відомо багато про колишню НДР, але й вони цим не цікавляться. Не останню роль відіграють у цьому й дорослі, які везуть своїх дітей на канікули кудись за кордон, а не на територію колишньої НДР. Крім того, досі існують упередження до Сходу: „темна Німеччина” і таке інше”.

Колишніх мешканців НДР на Заході Німеччини також називають „Jammer Ossies“, тобто такими, хто постійно нарікає й нездатний чогось самостійно досягти. Проте фактом є те, що безробітних на Сході Німеччини вдвічі більше, ніж на Заході. Більше того, молодь часто вже після закінчення школи надає перевагу Заходу країни.

„Відтік мізків” залишає свій відбиток і на політичній карті Німеччини. Там, де економічна ситуація виглядає особливо безнадійною, як правило, голосують за правоекстремістську Національно-демократичну партію Німеччини. Принаймні про це свідчать результати останніх виборів до парламенту землі Мекленбург - Передня Померанія наприкінці вересня цього року: НДП ввійшла тут до Ландтагу. Це викликало неабияке занепокоєння серед політиків Німеччини. Зокрема виходець з колишньої НДР – канцлер Німеччини Анґела Меркель вважає економічний розвиток у східній Німеччині важливою передумовою для боротьби з правим екстремізмом у регіоні. Пояснює Бернд Вагнер, керівник Товариства „Демократична культура” (Gesellschaft Demokratische Kultur).

„НДП намагається показати людям якусь перспективу. У НДП постійно повторюють, що правлячі партії допустили масове безробіття на Сході, а націоналізм допоможе відновити їм національну економіку, яка знову надасть усім добру працю, а молоді – надійне майбутнє”.

Ще один колишній громадянин НДР, віце-президент Бундестагу Вольфганг Тірзе, вважає, що не варто недооцінювати небезпеки правого екстремізму, надто серед молоді:

„Я проти того, щоб виборців НДП завжди так би мовити вибачали через їхні соціальні проблеми. Праві радикали пропонують непевному населенню Сходу Німеччини прості рішення їхніх проблем. Такі люди потребують простих відповідей, а їх НДП пропонує в формі гасел на кшталт „Іноземці винні”, „Роботу спочатку німцям”.

Варто зазначити, що, згідно зі статистикою, лише близько трьох відсотків населення східних земель – мігранти, та й вони не „відбирають” роботу в корінних німців.

Отож чи вдасться найближчим часом вирішити економічні проблеми Сходу Німеччини?

Глава Міністерства транспорту, будівництва і житла, відповідального за відбудову Сходу, Вольфґанґ Тіфензее відповідає, що не варто думати, що усі проблеми східнонімецьких земель вдасться вирішити раніше, ніж років за п’ятнадцять-двадцять. За останні шістнадцять років, за його словами, вже вдалося досягнути непоганих результатів:

„Ми провели ремонт доріг, шкіл, лікарень, ситуація з довкіллям покращилася, культурні установи процвітають. Однак з іншого боку, існує чимало проблем. Люди, котрі хотіли б заробляти гроші власними зусиллями, отримують подаяння від держави в формі соціальної допомоги й чекають, коли нарешті з’явиться робота”.

Таким людям, на думку міністра, сьогодні не до святкувань.

Христина Осташевська

Також за темою