Демократи, диктатори й економіка | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.02.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Демократи, диктатори й економіка

Економічне зростання не обов'язково має своєю передумовою політичну свободу. Свідченням цьому є низка нових індустріальних країн. Однак у цих країнах збільшується й соціальна прірва.

Прихильники демократичного розвитку можуть порадіти економічному успіхові деяких латиноамериканських країн. Адже на їхньому прикладі вони мають нагоду продемонструвати, що політичні свободи й економічний успіх ідуть рука в руку. Зокрема Коста-Рика, Чилі та Уругвай досягли значного успіху в своєму розвиткові. За даними Індексу демократичного розвитку (IDD) за 2012 рік, ці країни належать до найбільш успішних економік регіону.

Вибори у Ботсвані у 2009 році

Ботсвана - провідна країна Африки з огляду на свободи та добробут населення

В Африці до найуспішніших країн відносять Гану, Ботсвану або ПАР. За оцінками експертів, у середньостроковій перспективі реальний річний ріст економіки в цих країнах очікується на рівні шести відсотків. "Демократія впливає на людський розвиток, зокрема на охорону здоров'я або освіту", - пояснює Йорґ Фауст, керівник відділу управління і демократії у німецькому Інституті політики розвитку. Саме це і спостерігається в африканських країнах. За його словами, одним із проявів цього впливу є й економічне зростання.

Довгий час вважалося, що економічний розвиток країни тісно пов'язаний з демократичним управлінням. Демократія гарантує політичні та громадянські свободи, а також право на політичну співучасть. Таким чином вона створює стабільність і дає можливість громадянам та підприємствам проявляти ініціативу. Це важливі фактори розвитку.

Проте існує багато прикладів, коли й авторитарні країни протягом довшого часу досягали значних показників зростання. Для прикладу Йорґ Фауст називає Мексику 1940-1960-х років або Китай останніх двох-трьох декад. Серед подібних країн і деякі авторитарні режими в сучасній Африці, на кшталт Ефіопії або Руанди. "Ці країни демонструють, що і в авторитарних режимах, звичайно, можливо досягти зростання", - констатує науковець.

Ефіопія: громадяни країни мало отримують від економічної діяльності уряду та іноземних інвесторів

Ефіопія: громадяни країни мало отримують від економічної діяльності уряду та іноземних інвесторів

Економічний успіх попри авторитаризм

У Китаї уряд не виявляє прихильності до незалежних ініціатив та організацій. Уряд у Руанді запроторює своїх критиків за ґрати. Ефіопський режим блокує інтернет-сторінки опозиційних угруповань. Та незважаючи на це, названі вище режими демонструють значне економічне зростання. Так, із своїми 8,1 та 9,7 відсотка економічного зростання Руанда та Ефіопія значно випереджають країни Субсахарської Африки з їхніми 4,6 відсотка.

На думку Йорґа Фауста, причиною економічного росту цих країн є певна політична стабільність, якої вдалося досягти їхнім авторитарним режимам, і, відповідно, - безпечне середовище для економічного розвитку. Ще однією причиною, на думку науковця, є доволі великі партії, на які опирається влада у країнах Африки, Китаї чи Мексиці.

DW.COM

Нерівність зростає

Проте чи отримує якийсь зиск від економічного зростання згаданих країн більша частина їхнього населення? Чи не орієнтуються автократи занадто сильно на ріст економіки, занедбуючи при цьому освіту та охорону здоров'я? Фауст констатує покращення абсолютних показників рівня людського розвитку у цих країнах, зокрема зменшення масштабів бідності та покращення показників охорони здоров'я. Такі країни як Китай, Ефіопія та Руанда також покращують свої показники в Індексі людського розвитку, зокрема стосовно очікування тривалості життя та поширення шкільної освіти.

Водночас, як зауважує Йорґ Фауст, у цих країнах драматично зростає соціальна нерівність. Це пояснюється тим, що в авторитарному режимі прибутки отримує, як правило, достатньо обмежена група людей - до того ж, розподіляються вони дуже непропорційно. Водночас Лайл Вайт із Інституту бізнес-наук імені Гордона в Преторії (GIBS) все ж таки переконаний, що від цього розвитку у довгостроковій перспективі виграє все населення. "Це дуже повільний процес", - підкреслює науковець.

Авторитарні режими в сенсі економічного зростання можуть демонструвати кращі результати, ніж демократії, які погано функціонують. Проте досягти рівня успішних, міцних демократій вони все одно не в змозі.