Двійка з історії - чимало німецьких школярів не відрізняють демократії від диктатури | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.06.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Двійка з історії - чимало німецьких школярів не відрізняють демократії від диктатури

Що відрізняє демократію від диктатури? Здавалося б на таке питання відповідь знає кожен. Але нове дослідження вказує на чималі прогалини у знаннях німецьких школярів.

Завітайте до будь-якої німецької школи до старшокласників. Висновок буде однозначний. Практично жоден з 16-17-річних молодих людей, яких опитав професор Клаус Шредер з Вільного університету в Берліні, не знає з власного досвіду, що це означає - жити в диктатурі. Політолог хотів дізнатися, як оцінює молоде покоління чотири державні утворення, що існували на німецькій землі, починаючи від 1933 року: «третій рейх» націонал-соціалістів, Німецька Демократична Республіка (НДР), "стара" Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) та зрештою об’єднана Німеччина.

Жодної уяви про падіння Берлінської стіни: багато німецьких школярів нічого не знають про НДР

Жодної уяви про падіння Берлінської стіни: багато німецьких школярів нічого не знають про НДР

Результати опитування виявилися шокуючими, каже Шредер. "40 відсотків учнів не могли вказати на ознаки, за якими диктатура відрізняється від демократії. Для них ані "третій рейх", ані НДР не були диктатурою", - каже він. Не менше здивувало дослідника й те, що кожен другий опитаний учень не вважав "стару" ФРН демократією. І навіть сьогоднішню Німеччину, - країну, в якій вони живуть, - лише 60 відсотків опитаних школярів з п’яти федеральних земель вважають державою з демократичним устроєм.

Брак розуміння

На перший погляд результати дослідження можуть видатися надзвичайно загрозливими, але при глибшому аналізі стають зрозумілими причини таких відповідей. Значна частина учнів елементарно не розуміє різниці між диктатурою й демократією. Тож, за словами Шредера, відповіді напряму залежать від рівня знань учнів. Чим вищим він є, тим коректнішими та точнішими стають їхні відповіді відносно чотирьох згаданих державних систем.

З одного боку, автори дослідження ставили запитання про факти. Наприклад, їх цікавило, що було скасовано після приходу до влади нацистів - національну валюту, загальну військову повинність, свободу пересування чи фундаментальні права? З іншого боку, науковці намагалися проаналізувати ставлення молодих людей до заяв на кшталт "Націонал-соціалізм не був диктатурою". Однак, незрозумілим залишилось, чи школярі справді висловлювали своє ставлення чи просто намагалися вгадати правильну відповідь.

Диктатура після 1933-го: школярам бракує знань фактів

Диктатура після 1933-го: школярам бракує знань фактів

Критика шкільного викладання

Одне вчені з’ясували достеменно: домашнє оточення впливає на рівень знань учнів. Найнижчими вони виявилися у дітей мігрантів. Передусім діти турецького й курдського походження найпозитивніше відгукувалися про націонал-соціалізм, вочевидь мало уявляючи собі про що саме йдеться. Вчені не виключають, що це пов'язано з антисимітськими настроями в родині чи оточенні школярів.

Але особливо важливим, як показало дослідження, є вплив школи на рівень загальних знань молоді. Понад 80 відсотків заявили, що саме зі школи вони черпають більшість своїх знань з історії. З огляду на це результати дослідження не здивували самого автора. Шредер констатує, що впродовж останніх років вчителі подають школярам дедалі менше фактів. Натомість більше уваги приділяється аналізу, пояснює політолог. Тобто, йдеться не про знання, а про компетентність щось розпізнати. "Але тут виникає запитання, - каже Шредер, - як можна бути компетентним без базових знань?" Водночас науковець уточнює, що йому йдеться не про повернення до чистого зазубрювання фактів. Система викладання історії має бути вибудована так, щоб прищепити учням також розуміння основоположних цінностей, закладених в Основному законі ФРН, наголошує Шредер.

DW.COM