Два саміти краще, ніж один? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.10.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Два саміти краще, ніж один?

Наступного тижня лідери Франції та Німеччини зустрінуться на додатковому саміті, де спробують дійти спільної позиції з подолання кризи у єврозоні. Але звідки взялася потреба у додатковій зустрічі?

default

"Коли ми скликаємо саміт, цінні папери відразу зростають на біржах у ціні. Тож, може, варто скликати саміти ледь не щодня?" Цим жартом один з працівників апарату президента Ради ЄС Германа Ван Ромпея спробував дещо згладити напружену атмосферу, яка панує цими днями у Брюсселі. Саміт, на якому керівники країн мають радитися з приводу кризи у єврозоні, вже посунули з 17 на 23 жовтня, щоби краще узгодити позиції учасників.

Про остаточні ж рішення має бути оголошено по завершенні додаткового саміту 26 жовтня.

Лише технічні проблеми?

Президент Франції Саркозі (л) та канцлер ФРН Меркель (п)

Президент Франції Саркозі (л) та канцлер ФРН Меркель (п)

У п’ятницю, 21 жовтня, канцлер ФРН Анґела Меркель переконувала, що необхідність проведення "подвійного" саміту не пов'язана з начебто розбіжностями між позиціями Берліна та Парижа. За її словами, це викликано "технічними причинами". Другий саміт ЄС у середу потрібний ще й тому, що фінансовий комітет німецького Бундестагу досі не схвалив усі пропозиції, із якими канцлер вирушає на зустріч. Зробити це упродовж вихідних було б дуже складно з технічної точки зору.

Двом економічним флагманам єврозони - Німеччині та Франції - потрібно розв'язати чимало проблем. Головна ж дискусія точиться довкола механізму захисту від збільшення ставки рефінансування унаслідок розширення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Німецький уряд схиляється до ідеї надання гарантій покупцям державних облігацій, їм пропонується відшкодовувати 20-30 відсотків втраченого. Зокрема, такою є пропозиція німецької страхової групи Allianz.

Економісти вважають її достатньо складною й такою, що може підвищити ризики для німецького платника податків. Крім того, незрозуміло, чи набереться достатня кількість приватних інвесторів, готових купувати державні облігації після розширення стабілізаційного фонду.

Американський рецепт

Французька сторона, у свою чергу, наполягає на залученні до цього процесу Європейського центробанку. EFSF міг би тоді отримати банківську ліцензію з тим, щоби самостійно брати кредити на зовнішніх ринках, у тому числі й у Європейському центральному банку. У Берліні та й у самому ЕЦБ цю пропозицію відкидають. До того ж, вказують експерти, це заборонено різноманітними угодами ЄС. Тим не менше, подібне вже практикували у США під час кризи 2008-го року. А американський міністр фінансів Тімоті Гейтнер на вересневому саміті у Вроцлаві порекомендував європейцям перейняти саме цю схему.

Протести в Афінах

Протести в Афінах

Іншим "міцним горішком" для учасників подвійного саміту стане питання боргів Греції. Після попередньої домовленості з кредиторами про списання 21 відсотка суверенного боргу цієї країни, цього обсягу може й забракнути. Німеччина виступає тут за списання 50-60 відсотків. Франція й приватні інвестори наполягають на 30 відсотках. Це пов’язано, зокрема, й з тим, що французькі банки вклали до 60 мільярдів євро у ненадійні облігації. Отже, удар по французькій економіці може бути вельми серйозним.

Підтримка банків

За умов тотальної невизначеності нелегко ведеться й банківському секторові. Банкам стає дедалі важче залучати фінансові ресурси, а градус недовіри лише зростає. У разі списання грецьких боргів перед необхідністю термінового вливання грошей можуть постати банки в Італії, Іспанії, Франції та у самій Греції. Альтернатива цьому - банкрутство.

Франція прагне, щоби механізм EFSF включав у себе гарантії підтримки банків. Таким чином у Парижі прагнуть убезпечити власний бюджет від покладання на нього потенційного тягаря. Німеччина ж й тут виступає проти, адже такий крок може призвести до того, що банки видаватимуть менше кредитів. Це у свою чергу поставить під загрозу фінансування реальної економіки, яка у Німеччині перебуває у доволі непоганому стані.

Будівля Берламон - головний офіс Єврокомісії у Брюсселі

Будівля Берламон - головний офіс Єврокомісії у Брюсселі

Наступним "головним болем" учасників самітів ЄС у Брюсселі стане проблема відповідальності держав за власну економічну політику. Канцлер ФРН наполягає на тому, щоб країни, які звернуться за допомогою до фонду, були готовими пожертвувати частиною свого економічного суверенітету. Тоді б "Трійка" у складі представників від ЄС, ЄЦБ та Міжнародного валютного фонду пильнувала за економічною політикою держав, що опинилися у скруті. Крім того, у Берліні виступають й за поширення штрафних санкцій за порушення власних зобов’язань.

Хто головний?

Загалом же, впевнені у Берліні, економічна та фіскальна політика єврозони мають бути набагато краще координовані. І якщо заради цього необхідно піти на внесення змін до базисних угод Євросоюзу, це не має ставати "темою табу" - наголошує канцлер ФРН Анґела Меркель.

Суперечка точиться й довкола того, хто стане, так би мовити, "головою" єврозони. Меркель та Саркозі вважають, що на чолі блоку має стати голова Ради ЄС Герман Ван Ромпей. Нинішній відповідальний за єврозону, прем’єр-міністр Люксембурга Жан-Клод Юнкер, заявив, що виступає проти посади "євроначальника", тоді як голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу нагадав про чималі економічні функції очолюваного ним органу.

Тож обидва саміти обіцяють бути непростими. І все ж очікування від їхній результатів, принаймні на біржах, вже достатньо високі.

Автор: Бернд Рігерт, Дмитро Каневський
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM