1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Датські карикатури. Європейцям не до сміху.

З новою силою спалахнув скандал навколо карикатур, що надрукувала датська газета. Мусульмани називають публікацію ображенням релігійних почуттів, європейці говорять про намагання релігійних фанатиків обмежити свободу думки та преси.

default

На пророка намалювали карикатуру. У мечетях більшості країн світу тільки й говорять, що про Магомета, якого датські художники відтворили у непристойному вигляді – як терориста, чи багатоженця. Деякі видання європейських країн надрукували ці картинки навіть на титульній сторінці. А між тим, мусульмани вважають, що пророка взагалі малювати не можна. Про це говорять, зокрема віруючи у мечеті Парижа.

"Є певні межі, месьє. Ви знаєте, пророк, він стоїть дуже високо над нами. Він – святий, і все таки не можна зачіпати святих. Ми розуміємо, що існує свобода думки, але є певні межі."

Погрози, насилля, вандалізм – такою була реакція читачів на опублікування карикатур із пророком Магометом. Редакторам європейських видань та їхнім сім’ям погрожували, до редакцій газет повідомляли про вибухівку, яку нібито заклали в їхніх будівлях, у країнах арабського світу трощили усе, що більш-менш нагадувало про Європу. На кілька годин було евакуйоване приміщення, де розміщується французьке видання France Soir, яке передрукувало з датської газети усі 12 карикатур. Невідомий повідомив, що будинок от-от злетить у повітря. Саме через публікацію у France Soir на початку лютого і здійнялася хвиля протесту. Потім, вже ймовірно з цікавості, або ж з журналістської солідарності карикатури надрукувала ціла низка Європейських та й американських видань. За лічені дні картинки із пророком Магометом з’явилися на шпальтах газет у Німеччині, Італії, Іспанії, Швейцарії, Угорщині, Новій Зеландії, США, Польщі. Останньою державою, де їх надрукували, стала Україна. Мусульманські громади усіх цих країн засудили опублікування карикатур, але водночас і насилля, яким відповіли газетярам читачі-мусульмани. Говорить Гаральд Морітц Бок – генеральний секретар Німецько-арабського товариства:

"Ненависть закипає, оскільки людина у арабському світі відчуває себе зневаженою, оскільки дуже часто людині не подають руки, її не сприймають серйозно. Це призвело до того, що деякі політичні демагоги використовують можливість мобілізувати ненависть натовпу”.

Натовп з 200 осіб атакував у Тегерані будинок, де розміщується посольство Австрії, яка нині головує у ЄС. Демонстранти у Палестині закидали камінням представництво Євросоюзу у Секторі Газа та зірвали прапор ЄС. У Афганістані, коли поліція намагалася розігнати акцію протестанту, загинуло 2 людей. У країнах Перської затоки посилено бойкот товарів, вироблених у Данії – такий перелік подій, що сталися за минулу добу.

Втім, були і спроби примирення. Керівництво Лівану вибачилося перед Данією за підпал консульства, а прем’єр-міністри Туреччини та Іспанії разом закликали до взаємоповаги та примирення у зверненні, надрукованому у газеті International Herald Tribune. Заклики до толерантності лунали також з Нью-Йорка та Брюсселя.

В Осло, де в арабських кав’ярнях збираються мусульмани, відвідувачі подекуди не розуміють, чому на Близькому Сході через карикатури спалахнуло насилля.

"Протести мають залишатися мирними. Ці зображення ображають погляди мусульман та отруюють настрої. Насилля нічого не принесе. Ми маємо говорити."

Мохаммад Хамдан – голова ісламської ради Норвегії, має право говорити від імені 70.000 мусульман. Останнім часом він отримав чисельні погрози, адже закликав єдиновірців отямитися.

"Я хочу, щоб усі сіли за стіл переговорів. З екстремістами не можна говорити.”

А поки ж керівництва європейських країн застерігають власних громадян. Приміром, МЗС Данії розповсюдило перелік держав, до яких не рекомендовано подорожувати датчанам. Турбюро скасували туристичні поїздки, авіакомпанії – польоти.

Тетяна Карпенко