1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

"Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ" - 300 років на німецькому газетному ринку

Німецьке місто Гільдесгайм знають не тільки завдяки процесу в справі колишнього керівника українського ”Градобанку” Віктора Жердицького. Тут тривалий час жили художник Ґеорґ Базеліц, голівудська красуня Діана Круґер та оперна зірка Томас Куастхофф. Нині Гільдесгайм, розташований поблизу Ганновера, знову привернув до себе увагу: свій ювілей відзначила щоденна газета ”Гільдесгаймер Альґемайне Цайтун

Найстаріша в Німеччині газета виходить у Гільдесгаймі

Найстаріша в Німеччині газета виходить у Гільдесгаймі

ґ”, яка найдовше присутня на газетному ринку Німеччини.

”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ” виходить у світ не мало не багато триста років. Такий довгожитель є справжньою рідкістю не тільки на німецькому газетному ринку. Не дивно, що на урочистостях з нагоди ювілею був присутній навіть канцлер Німеччини Ґергард Шредер.

Газету ”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ” було засновано 24 червня 1705-го року. Спочатку видання повідомляло виключно про події за межами Німеччини і, як правило, йшлося про збройні конфлікти та війни. Інколи, як розповів експерт з історії ЗМІ Гаральд Брем, видання друкувало також свого роду жовті новини, які швидше походили на чутки з галузі фантастики, ніж на серйозне інформування:

”На Цейлоні величезна гадюка завдала невимірної шкоди місцевому населенню. Як повідомляється, вона проковтнула понад 30 осіб, серед яких і один місцевий аристократ, а також його чотири слуги”.

Триста років тому видавець газети, яка впродовж вже сімох поколінь перебуває в одних руках, а саме в руках родини Ґерстенберґів, був, як кажуть, ”сам собі швець, жнець, ще й на дуді грець”. Власник видання сам збирав інформацію від агентів та посильних і оприлюднював її в тому виді, в якому отримував, не редагуючи і не обробляючи. Редактори з”явилися тільки після 1848-го року.

Спочатку газета виходила на восьми сторінках і була за форматом не більшою за кишенькове книжкове видання. Вартим уваги є те, що її власник спочатку не наважувався друкувати місцеві новини, аби не викликати роздратування з боку тодішньої влади. Гаральд Брем:

"Громадяни не повинні були знати про те, що відбувається в їхньому безпосередньому оточенні. Газета призначалася передусім для вищих шарів населення”.

Безперервно газета виходила до 1943-го року. Під час війни нацисти заборонили її через дефіцит паперу. Через шість років родина Ґерстенберґів, отримавши від британської окупаційної влади ліцензію, поновила випуск видання. Щоправда, заради заощадження коштів довелося розпрощатися з частиною своєї незалежності. Нинішній видавець, 39-річний Даніель Ґерстенберґ пояснив:

"Газета розпочала співпрацю з іншим виданням, а саме з ”Ганноверше альґемайне цайтунґ”. Конкретно це означало, що основна частина газети, яка охоплювала загальнонімецькі та міжнародні новини, виготовлялася в Ганновері, а в Гільдесгаймі додавалася тільки частина, присвячена місцевому життю”.

Нині в ”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ” працюють двадцять п”ять редакторів. Газета виходить накладом у 46 тисяч екземплярів. Зберегти баланс між близькістю та дистанцією до місцевої влади - це вже не така й проста справа, визнав головний редактор Гартмут Райхардт. На його думку, це все одно, що ходити по лезу ножа. Так, нещодавно газеті вдалося розкрити корупційний скандал, до якого виявився причетним і обербургомістр.

Саме в неупередженому, об”єктивному інформуванні про життя міста й полягає секрет успіху газети сьогодні, вважає Райхардт. А співпраця з ганноверським надрегіональним виданням допомогла їй вистояти і під час кризи, яка охопила німецький газетний ринок три роки тому. Тоді через різке зменшення замовлень на розташування реклами збанкрутувало чимало видань. Деякі газети вижили лише за рахунок радикального скорочення штатів. Даніель Ґерстенберґ:

”Ми поки що не відчули на собі негативних наслідків останньої кризи – у нас нікого не було звільнено. Але ми не поспішаємо брати на роботу нових працівників”.

Чимало рекламодавців тепер надають перевагу Інтернету, розташовуючи свої оголошення на веб-сайтах. Говорити, що такі зміни пройшли абсолютно непомітно для ”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ”, було б неправильно, адже дві третини свого доходу видання отримує саме від реклами і лише решту від продажу газети. За словами Ґерстенберґа, видання вже фактично вичерпало свій потенціал для економії.

Що ж стосується майбутнього, то тут видавець найстарішої газети, яка нині виходить у Німеччині, полюбляє цитувати свого британського колегу МакМіллена. Той якось зауважив, що традицію слід використовувати як трамплін для успіху, а не для відпочинку. Керуючись цим гаслом, Ґерстенберґ теж вирішив перейти у віртуальний світ - на початку року з”явилася інтернет-версія газети ”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ”, аби вже зараз підготувати себе до майбутнього:

”Упродовж наступного десятиліття ми плануємо виходити також на папері. Можливо ми виходитимо так ще 20-30 років. Але все йде до того, що папір врешті-решт зникне”.

До речі, в Гільдесгаймі в міському архіві можна побачити один з перших номерів газети ”Гільдесгаймер альґемайне цайтунґ” від восьмого липня 1705-го року. Цей історичний екземпляр зберігся напрочуд добре. Експерти пояснюють це тим, що папір тоді виробляли з ганчір"я. Тому він був майже таким міцним і стабільним як пергамент.

Міхаель Штахера, Володимир Медяний