Гуманітарна ізоляція: українські знедолені досі чекають на різдвяні подарунки | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.02.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Гуманітарна ізоляція: українські знедолені досі чекають на різдвяні подарунки

Через українську бюрократію лікарні, інтернати, діти-сироти та соціально незахищені громадяни уже кілька місяців не можуть отримати гуманітарні вантажі з країн Західної Європи.

Безхатченко просить милостиню на вулиці

Безхатченко просить милостиню на вулиці

Уже чотири місяці Спільнота взаємодопомоги "Оселя" (Львів), що є членом Міжнародного руху Emmaus, не може отримати допомоги від партнерів з Німеччини. Вантаж з Кельна (а це вживаний теплий одяг, взуття, побутові речі для соціального гуртожитку) лежить запломбований митницею і чекає відповідного дозволу комісії при Міністерстві соціальної політики.

"Ситуація критична, минули всі терміни безкоштовного зберігання товару під митним контролем, тепер може бути штраф або повернення вантажу назад, - розповіла Deutsche Welle керівник спільноти "Оселя" Олеся Саноцька. - Але нашої вини у цьому немає, ми всі документи і уточнення подавали вчасно. Проблема у комісії, яка діяла при Кабміні і надавала вантажам "гуманітарного" статусу. Тепер комісію розформовано, а функції покладено на Мінсоцполітики". Міністерство ж досі не виробило чіткої схеми, за якою цей статус надаватимуть, скаржиться Саноцька.

На заваді - бюрократія

Як підтвердив Deutsche Welle речник Львівської митниці Роман Макар, затримка з завершенням митного оформлення близько трьох десятків гуманітарних вантажів, які перебувають у зоні діяльності митниці станом на 20 лютого, дійсно полягає лише у протокольному рішенні Мінсоцполітики. Митниця натомість зробить все можливе, щоб вантаж було оформлено у найкоротші терміни, додав держслужбовець.

За словами керівника "Оселі" Олесі Саноцької, гуманітарний механізм взагалі надто забюрократизовано. "Як з’ясувалося, протокол мають погодити вісім державних інстанцій, серед них – МВС, Міністерство охорони здоров’я, Мінфінансів, Міністерство доходів і зборів. В останніх до наших документів є зауваження. Йдеться про те, що вантаж слід було вказувати не у кілограмах, а поштучно: скільки взуття, білизни, суконь і таке інше. Це якийсь ідіотизм, цього не передбачено гуманітарним законодавством, і закордонні партнери цього не робитимуть", - зазначила в інтерв’ю Олеся Саноцька.

Україна проблемне дитя

Закордонні партнери, зокрема керівник німецького відділення Emmaus у Кельні Віллі Дес насправді шокований тим, що через бюрократичні перепони вантаж із зібраною допомогою може не дійти до адресата в Україні. "Першу посилку в Україну ми направили два роки тому. Тоді виникли серйозні бюрократичні труднощі, але радше з нашої вини. Ми ж були піонерами у цій справі, тому не знали, які документи необхідні. Однак вже минулого року передача надійшла до адресата без проблем. Ми думали, що і тепер все буде добре", - розповів Deutsche Welle Віллі Дес.

Минулого року допомогу Emmaus в Україну доставили без проблем

Минулого року допомогу Emmaus в Україну доставили без проблем

Ситуація, що склалася нині з гуманітарною допомогою в Україні нагадує німцю досвід роботи організації Emmaus з Польщею двадцять років тому. Тоді у Польщі, за словами Деса, кожні півроку змінювалися приписи, тому складнощів не бракувало. "Нині Україна для нас - найпроблемніше дитя, це єдина країна з якою ми працюємо, що не входить до ЄС", - зауважує Дес.

Допомагати обережно, аби не нашкодити

До того ж, зізнається Віллі Дес, описана проблема потребує обережного поводження та особливого підходу, щоб не нашкодити роботі львівської групи. Зараз у Німеччині чекають на звернення львів’ян, про те, яка саме допомога їм потрібна. "Ми, звісно, можемо зв’язатися з посольством Франції (французька група Emmaus є найбільшою), аби ті втрутилися у ситуацію з вантажем, але ми не хочемо чинити тиск із Західної Європи, бо це може негативно відбитися на роботі організації у Львові. Тож ми ще стримуємося", - зазначив керівник німецького відділення організації.

На думку Вілі Деса, проблема ще й тому, що українці бояться критикувати владу, не насмілюються висловлювати свої думки. Співрозмовник провів паралель з Боснією, де, як і в Україні ще не розвинене так зване громадянське суспільство. "Люди трохи боязкі і не хочуть критикувати владу. У той час як ми тут навчилися, що можна сміливо висловити свою думку бургомістру чи критику місцевій адміністрації. В Україні так не прийнято, таке в мене враження", - каже Дес.

Навмисна ізоляція?

Окрім безхатченків, якими опікується Оселя, на допомогу все ще чекають хворі та діти

Окрім безхатченків, якими опікується "Оселя", на допомогу все ще чекають хворі та діти

Керівник спільноти "Оселя" Олеся Саноцька вже не приховує обурення. Вона переконана, що у ситуації, що склалася з затримкою гуманітарної допомоги, йдеться про штучні перешкоди, які створюють державні чиновники, щоб "…відсікти Україну від допомоги, ізолювати". "Наша держава робить все, щоб міжнародна допомога перестала йти, щоб доброчинці самі відмовлялися це робити. Ми ще є осередком демократії, бо допомагаємо людям з вулиці ставати свідомими громадянами, з правом голосу, а державі таких організацій не потрібно", - констатує співрозмовниця.

Загалом в Україні на розмитнення саме очікують близько трьох сотень гуманітарних вантажів, повідомила Олеся Саноцька, посилаючись на інформацію радника міністра соціальної політики Олега Бундукова. Якщо вантаж для "Оселі" таки не дозволять ввезти як гуманітарну допомогу, то його розмитнення за попередніми підрахунками обійдеться у 7-10 тисяч євро, а це вже непосильна сума для "Оселі", запевнила керівник. Аналогічні проблеми із закордонною допомогою виникнули у благодійних фондів "Карітас", "Берегиня", "Святого Тадея", що опікуються лікарнями та дітьми. У прес-службі Мінсоцполітики проблему знають, але поки не коментують.