1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Грузинські наспіви у формі concerto grosso на березі Рейну

Що відчуває музикант, коли після багатьох років напруженої праці, щоденних багатогодинних вправ, тривалих дискусій з педагогом, боротьбою за право доступу до інструменту і безкінечних побутових клопотань повсякденного життя він виходить на яскраво освітлену сцену в залі, де виступали всесвітньо відомі виконавці, де вихована й елегантно вдягнена публіка з доброзичливою цікавістю очікує виконання добре відомої музики й готується до сприйняття зовсім незнаних творів? Для того, щоб описати ці відчуття, мабуть, бракуватиме слів. Як забракло їх наймолодшій солістці Міжнародного фестивалю імені Бетховена Софіко Сімсіве, коли її запитали про її враження від концерту, де вона виконувала партію фортепіано в Другому фортепіанному концерті Бетховена.

Софіко десять років. Вона приїхала до Бонна разом зі студентським оркестром Тбіліської консерваторії на запрошення радіостанції "Німецька хвиля". Вдома, у Тбілісі, дівчинка змушена жити у свого педагога, тому що її мати не взмозі забезпечити свою дитину навіть харчами, не кажучи вже про інструмент та інші речі, необхідні для навчання в Центральній музичній школі грузинської столиці. Не легше живеться й її старшим колегам - студентам Тбіліської консерваторії. В країні, де рівень доходів на душу населення в сорок разів нижчий, ніж у Німеччині, на підтримку культури залишається дуже мало можливостей. Тому навіть струни для оркестру фінансують іноземні спонсори, а про якість інструментів годі й казати.

І все ж таки музична культура в країні не вмирає. Цьогорічну премію "Німецької хвилі" за новий музичний твір присуджено грузинському композитору Теймуразу Бакурадзе. Він назвав його "Високий наспів для юнаків і птиць" у жанрі concerto grosso. Таке поєднання стилів Теймураз Бакурадзе пояснює так:

"Що стосується жанру concerto grosso, то я можу сказати, що моя музика - це нове вино у старому міху. Тобто я наповнюю новою грузинською музикою стару випробувану барокову форму".

"Німецька хвиля" щороку запрошує якийсь студентський оркестр для участі в Міжнародному бетховенському фестивалі. Цю традицію було започатковано два роки тому. Першими гостями фестивалю стали студенти Національної музичної академії з Києва. Під керівництвом свого педагога Романа Кофмана вони показали боннській публіці свою інтерпретацію Дев"ятої симфонії Бетховена. Нині ж Роман Кофман обіймає посаду головного диригента оркестру імені Бетховена міста Бонн. Хто знає, може й для грузинських музикантів участь у Бетховенському фестивалі відкриє двері у велике мистецтво? В усякому разі, як каже Теймураз Бакурадзе:

"Грузини завжди прагнуть свободи й радості. Того ж самого прагнув і Бетховен. Це нас об"єднує. Взагалі, я вважаю, що музика повинна приносити радість. А як же інакше. Звісно, вона не може нагодувати голодних, але вона приносить радість".

Марія Копиленко