Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.10.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи

З 2012 року ЄС фінансуватиме в Україні не окремі проекти, а перераховуватиме гроші безпосередньо в український бюджет для проведення конкретних реформ. Експерти впевнені: результату від цього буде обмаль.

default

Громадянське суспільство, демократичні цінності, реформи, наближення законодавства до європейських норм. Це ті ключові пункти, які містить чи не кожен проект, що фінансується Євросоюзом в Україні. Надавати гроші Україні на втілення в життя тих самих демократичних цінностей ЄС почав ще у дев’яностих роках минулого століття. За цей час європейці профінансували в Україні різноманітних проектів на понад 3 мільярди євро, однак результативність і ефективність цих фінансових вливань викликає сумнів.

ЄС змінює форму фінансової допомоги для України

Від самого початку Євросоюз давав гроші на конкретні різноманітні проекти в Україні, потім, починаючи з 2007 року, єврочиновники усвідомили, що ефект від такої фінансової допомоги виходить "точковий", тож вирішили підтримувати цілі сектори. Кожного року Євросоюз вибирав в Україні 2-3 глобальні сектори, куди спрямовували фінанси. Здебільшого це були проекти у сфері енергоефективності, управління кордонами тощо.

"Але наступного року форма допомоги зміниться. Тепер ми працюватимемо за принципом "Більше за більше, менше за менше!"",- розповів в інтерв’ю Deutsche Welle прес-аташе представництва Єврсоюзу в Україні Давід Стулік. За його словами, ЄС хоче, аби тепер країна сама була більш зацікавлена в реформах.

Щороку Євросоюз виділятиме Україні до 180 мільйонів євро. Гроші надходитимуть безпосередньо в бюджет на реформування конкретних галузей. Втім, отримати їх Україна зможе лише після того, як доведе серйозність своїх намірів втілювати ці реформи. "У нас є проекти, які були реалізовані: експерти розробили певні рекомендації, допомогли написати відповідні законопроекти, але нічого так і не втілено в життя",- наголошує Давід Стулік.

Серед низки так і невтілених проектів представник Євросоюзу називає виборчий кодекс України, антикорупційне законодавство, закон про державні закупівлі. "До висновків наших експертів начебто Україна і прислухається, начебто вносяться зміни в закони, але вони ж не виконуються",- констатує Стулік.


Самі винні


Цьому не дивується директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, європейці надто дипломатично і м’яко вимагають в українців досягнення конкретних результатів тих проектів, які самі фінансують. "Для себе європейські країни ввели жорсткий контроль за витратами всіх коштів і результативністю зробленого. До нас вони цього не застосовують, бо постійно триває торгівля членством України в ЄС",- прокоментувала Віра Нанівська.

На її переконання, Євросоюз надає Україні фінансову допомогу як благочинні пожертвування, не особливо розраховуючи на результат. А благочинність, за словами експерта, Україну ні до чого не зобов’язує. Тож і виходить, що гроші європейці свідомо викидають на вітер. "Якби Україна мала таку програму реформ за європейські гроші, як свого часу Польща чи Болгарія, то і в нас зміни були б реальні",- наголошує директор Міжнародного центру перспективних досліджень. Вона вважає, що та фінансова допомога, яку нині надає Україні Євросоюз, не допомагає країні реформуватися, а, навпаки, шкодить.


Натомість в українському представництві Євросоюзу вважають, що позитив таки є. Найуспішнішим проектом, який вдалося реалізувати в Україні, там називають створення Єдиного реєстру виборців, який допомогли українцям розробити європейські експерти. Нині цей реєстр успішно використовується в Україні.

Але аналітики наголошують, що це радше виключення з правил, адже українські чиновники не вміють перетворити політичні рішення на адміністративні, і жодні проекти їх цьому не вчать.


Автор: Лілія Гришко

Редактор: Захар Бутирський

DW.COM