Громадське телебачення Росії: невиправдані надії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.05.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Громадське телебачення Росії: невиправдані надії

У Росії запровадили суспільне мовлення. Утім перші дні роботи громадського телебачення підтвердили побоювання багатьох медіакритиків: канал вийшов слабкий і за формою, і за змістом.

Ідея створення Громадського телебачення Росії (ГТР) обговорювалася ще з середини дев’яностих років, а рішення про відкриття було прийнято російським урядом у грудні 2011 року. Перший ефір ГТР відбувся кілька дів тому, 19 травня 2013 року. Професіонали медіаринку, переглянувши результати роботи редколегії, були розчаровані.

Ні форми, ні змісту

DW попросила головного редактора журналу "МедіаПрофі" Євгена Кузіна слідкувати за ефіром нового телеканалу протягом перших трьох днів. За словами експерта, знайти хоч щось, за що можна було б похвалити колектив новоспеченого ГТР, так і не вдалося. "У каналу відсутня єдина стилістика, програми візуально виглядають дуже архаїчно, і до того ж не помітно, що канал намагається ути в якомусь певному напрямку" - підсумував побачене Кузін.


Євген Кузін

Євген Кузін

Істотною проблемою, за словами експерта, є хронометраж програм.  Крім того, що вони надто, довгі авторам не вдалося зробити їх цікавими, аби утримати увагу глядачів. Такі враження, наприклад, від програма ЭВМ (« Це ви можете ». ред), випуск був присвячений  російським кулібінам (народним умільцям – ред),"Там було за що зачепитися, однак автори просто розповіли про те, що є такі-то проекти - і все . Жахливо нудно ", - критикує авторів Кузін.

"Телебачення минулого"

Не зрозуміли експерти, за якими принципами здійснювався вибір тем для ток-шоу на ГТР. Євгена Кузіна, зокрема, здивувало, що в перший день мовлення, до якого завжди готуються особливо ретельно, темою передачі став день піонерів. За це, декан факультету медіакомунікацій Вищої школи економіки Ганна Качкаева нарекла новий телеканал "Піонерською зорькою"під нафталіном". Втім, за словами медіакритика, незважаючи на те, що ГТР в цілому виглядає як телебачення кінця 80-х років минулого століття, є там і програми з потенціалом. Серед них "Право на щастя" з акторами Гошею Куценко та Ксенією Алфьоровою, "Прав? Так!" з Андрієм Норкіним або "Соціальна мережа", над якою працює молода команда з НТВ. Однак і ці проекти поки ще занадто "сирі", зауважує експерт в інтерв'ю DW.

Логотип нового телеканалу

Логотип нового телеканалу

Як йдеться на сайті ГТР, основними цілями і завданнями телебачення є розвиток громадянського суспільства в Росії, пропаганда загальнолюдських моральних цінностей, просвітництва і освіти. З тим, що цілі і завдання поставлені вірно, експерти не сперечаються, але ось з їхньою реалізацією, кажуть, поки що є проблеми. Найгірше, на думку Ганни Качкаєвої вдається досягти першого пункту. "Складно говорити про будь-яке громадянське суспільство в системі координат в якій зараз знаходиться Росія, з законами, які є в нашій країні і насадженням майже фашистської ідеології - заявила Качкаева в інтерв'ю DW.

Недолік грошей або кадрів?

Секретар Спілки журналістів Росії, голова президентської ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини, Михайло Федотов, який був прихильником створення ГТР, також вважає передачі каналу нецікавими, хоча, як зізнався в інтерв’ю DW, великих очікувань і не покладав: "Я не очікував, що з перших днів мовлення це буде найцікавіший телеканал, який будуть дивитися всі громадяни Росії - зазначив Федотов, - На мій погляд програми телеканалу ГТР повинні бути більш різноманітними і інтерактивними ".

Однією з причин невдач ГТР є фінансування: це і кількість грошей на його стоверення, це і джерела фінансування. За словами Євгена Кузіна, півтора мільярда рублів, виділених державою на створення Громадського телебачення - сума мізерно маленька. "Якщо створювати канал, за рівнем і якістю як наприклад "Перший", то потрібно і грошей вкладати в нього стільки ж – а це близько 20 мільярдів рублів на рік", - заявив експерт. Та навіть не це найголовніша проблема ГТР: канал, заявлений, як громадське телебачення, фактично є державною власністю. Як зауважив в інтерв'ю DW генеральний секретар Спілки журналістів Росії Леонід Речицький, керівництво ГТР, так само як і громадської та Наглядової ради телеканалу, очолюють чиновники. "Чиї інтереси будуть захищати ці посадові особи? Звичайно, держави." - упевнений Речицький.

DW.COM