Гривня знецінюється через спекулянтів та торговельну війну з Росією | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Гривня знецінюється через спекулянтів та торговельну війну з Росією

Курс гривні знову знижується. Експерти прогнозують українським грошам подальшу девальвацію. Нацбанк обіцяє бути активним гравцем на валютному ринку, але не витрачати золотовалютні резерви.

На серпневе зниження курсу гривні впливає ціла низка об'єктивних та суб'єктивних причин, вважають опитані економісти. Навесні цього року гривня втратила 45-50 відсотків своєї вартості через дефіцит торговельного балансу та інші економічні причини. Цього разу до суто об'єктивних чинників додалися дії валютних спекулянтів на міжбанківському валютному ринку, вважає керуючий партнер інвестиційної фірми Capital Times Ерік Найман.

Він нагадав, що надання Україні кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) затягується щонайменше на місяць. А за умов величезного дефіциту бюджету Нацбанк змушений ризикувати стабільністю грошової одиниці і просто друкувати гроші. "Спекулянти в цій ситуації відчули, що в них розв'язані руки і вирішили зіграти на зниження курсу гривні. Очевидно, хтось із банкірів отримав надлишкову гривню і пустив її на валютний ринок", – сказав DW експерт.

Відтік валюти за кордон

На відміну від Наймана, колишній представник уряду в Євразійській економічній комісії та екс-міністр економіки України Віктор Суслов стверджує, що для нинішнього зниження курсу гривні є занадто багато і суто економічних та політичних причин. Попри те, що стан платіжного балансу зараз дещо покращився, очікувати притоку валюти в Україну не варто, вважає економіст. За його словами, найближчим часом очікується зниження обсягів українського експорту. А інвестори продовжують виводити капітали за межі держави.

Негативний вплив на курс гривні, як вважає Суслов, справляють торговельні війни. Зокрема, санкції Росії щодо України та санкції проти Росії з боку Києва, які набирають чинності 12 серпня. "Вся ця торговельна війна та бойові дії на Донбасі створюють дуже погані перспективи платіжного балансу України та спричиняють зростання попиту на валюту", – зазначив Суслов.

Роль Нацбанку

На його думку, свій внесок у розкручування спіралі падіння курсу гривні зробив Національний банк України. 10 серпня в українській пресі було опубліковане інтерв'ю з головою Нацбанку Валерією Гонтарєвою. В ньому вона заявила, що НБУ не має наміру витрачати золотовалютні резерви для підтримання курсу гривні. "Ця заяви рівнозначна тому, що НБУ взагалі відмовляється від підтримки національної грошової одиниці. Це можна пояснити тільки недосвідченістю голови цієї установи, адже очікування після її заяви щодо курсу гривні стали дуже негативними", – сказав Суслов.

Він впевнений, що в економіці та політиці наразі немає чинників, які би породжували очікування щодо стабільності курсу гривні. Валерія Гонтарєва у згаданому інтерв'ю навала причиною падіння курсу гривні реакцією на військовий конфлікт на Донбасі. Але вона вважає, що це тимчасове явище. "Зовнішня позиція країни за останні місяці значно поліпшилася, макроекономічні підстави для суттєвих курсових коливань – відсутні. Ми будемо йти в руслі ринку. Наше завдання – стабілізувати ринок", – заявила голова Нацбанку.

Біржові аналітики зазначили, що 11 серпня НБУ втретє за останні дні здійснив валютну інтервенцію на торгах Міжбанківської валютної біржі. Прес-служба НБУ повідомила, що цей крок був здійснений "для згладжування надмірних коливань обмінного курсу на ринку". Водночас НБУ знизив курс гривні 11 серпня ще на 22 копійки – до 12,826 гривні за долар. Таке коригування офіційного курсу валют в зв'язку з ситуацією на ринку відповідає одній з ключових вимог отримання кредитів від Міжнародного валютного фонду.

DW.COM