Грецький референдум украй небезпечний для Італії | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Грецький референдум украй небезпечний для Італії

Сильвіо Берлусконі має переконати лідерів G 20 і міжнародних інвесторів у дієздатності свого уряду та готовності до рішучих реформ. Інакше епіцентр боргової кризи переміститься з Афін до Рима.

Італія вже майже на межі

Італія вже майже на межі

Несподіване рішення грецького прем'єр-міністра Георгіоса Папандреу провести референдум щодо пакету допомоги Афінам, ухваленого 27 жовтня на надзвичайному саміті ЄС, різко дестабілізує ситуацію в єврозоні. Особливо це вдарило по фінансовому ринку Італії: тут нині дуже відчутна втеча міжнародних інвесторів. Курси акцій на фондовій біржі в Мілані впали нижче, ніж у Франкфурті та Парижі, а курси італійських держоблігацій, які дещо оговталися після панічного серпневого розпродажу, знову серйозно «просіли».

Це свідчить про те, що у міжнародних фінансових колах саме Італія, а не Португалія, не Іспанія і тим паче не Ірландія, вважається нині найбільш проблемною після Греції країною єврозони. І йдеться не лише про те, що рівень державної заборгованості досяг в Італії 120 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) – гірший показник тільки в Греції. Головна проблема не в відносних, а в абсолютних цифрах: якщо у Греції держборг становить близько 350 мільярдів євро, то в Італії - 1,9 трильйона!

Італійські облігації на межі

Тиск на Берлусконі посилюється

Тиск на Берлусконі посилюється

Для обслуговування такого гігантського боргу Риму доводиться мало не щотижня розміщувати на ринку капіталу нові й нові облігації, приваблюючи інвесторів дедалі вищими відсотками. У такий спосіб запускається механізм, який у майбутньому призведе до швидкого нарощення бюджетного дефіциту і державної заборгованості, адже обіцяні покупцям облігацій вищі відсотки забезпечуються за рахунок позик.

Після новини про грецький референдум прибутковість десятирічних італійських паперів досягла 6,3 відсотка. Критичною межею вважаються 7 відсотків. Коли прибутковість ірландських і португальських держоблігацій перевищила цей рівень, обидві країни попросили про допомогу в Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).

Однак коштів, які в його розпорядженні, для підтримки такого боргового тягаря, як в Італії, очевидно не вистачить. Саме тому напередодні нещодавнього надзвичайного саміту ЄС під час дуже складних переговорів було напрацьовано механізми, які дозволяють розширити фінансові можливості EFSF. Одночасно різко посилився політичний тиск на уряд Сильвіо Берлусконі з метою змусити його негайно взятися за реформи.

Експерти не виключають колапсу

Експерти не виключають колапсу

Проблеми і бездіяльність

Адже Італія, на відміну від Греції, має великий економічний потенціал, у тому числі індустріальний, проте використовує його далеко не повною мірою через застарілі структурні й адміністративні проблеми. Тому й без того невисокі темпи зростання ВВП сповільнюються (цього року вони не перевищать 0,7 відсотка), а рівень безробіття збільшується і, відповідно до останніх офіційних даних, усього за місяць підскочив з 7,9 відсотка до 8,3 відсотка. Результати дослідження впливової маркетингової фірми Markit, оприлюднені 2 листопада, засвідчують, що італійська промисловість нині рухається у напрямку рецесії.

У такій ситуації будь-який зовнішній шок може призвести до того, що міжнародні інвестори масово припинять купівлю нових італійських держоблігацій, що одразу ж поставить питання про платоспроможність третьої завбільшки держави єврозони. Таким зовнішнім шоком може стати, наприклад, неконтрольований дефолт Греції після негативного результату референдуму про умови надання допомоги Афінам. Однак параліч італійського фінансового ринку може настати і в ситуації надзвичайної знервованості напередодні референдуму.

Зрозуміле занепокоєння

Тож, немає нічого дивного, що канцлер Німеччини Анґела Меркель після отримання несподіваного повідомлення про грецький референдум провела 1 листопада телефонні переговори не тільки з французьким президентом Ніколя Саркозі, з яким вона обговорює всі головні рішення по єврозоні, але і з італійським прем'єр-міністром Сильвіо Берлусконі. Він, за повідомленнями інформаційних агентств, обіцяв швидке і рішуче втілення в життя обіцяних реформ. Після цієї розмови в Римі почалася низка екстрених нарад економічних і фінансових міністерств і відомств. Цілком очевидно, що на саміті G20 в Каннах, який почнеться 3 листопада, від італійського лідера зажадають докладного звіту про реалізацію взятих на себе зобов'язань.

Занепокоєння найбільших економічних держав планети можна зрозуміти. Фінансовий порятунок Італії "можливий тільки ціною дестабілізації Франції та Німеччини", попереджає відомий німецький економіст, керівник мюнхенського науково-дослідного інституту Ifo професор Ганс-Вернер Зінн. А директор з міжнародних макроекономічних досліджень берлінського інституту DIW Ансгар Белке відкрито говорить про можливість фінансового колапсу Італії. Обидві заяви було зроблено ще до оголошення про грецький референдум. Несподіваний крок Афін навряд чи додав оптимізму двом відомим німецьким експертам - і лідерам G 20.

Автор: Андрій Гурков / Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM