1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Грецька трагедія і фіскальний пакт - очікуваня від саміту ЄС

У понеділок, 30 січня, відбудеться черговий саміт ЄС. Знову йдеться про фінансову кризу, і знову - конкретно про Грецію. Зокрема, про те, що Афінам потрібно більше грошей, щоб дати собі раду.

Заощадження, скорочення, консолідація - це нині лейтмотив насамперед для Греції та Португалії. Але ця політика вже призвела до посилення соціального напруження та безробіття у цих країнах. Тому глави держав та урядів країн ЄС планують радитися про те, як забезпечити рівновагу. Німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле сказав минулого вівторка (24 січня) у Брюсселі, що насамперед ітиметься про конкурентноздатність, адже «всі заходи з посилення фінансів залежать також від стабільного розвитку в усіх країнах-членах європейської спільноти».

ЄС прагне підтримати зростання, але вже не за допомогою старих-добрих кон'юнктурних програм, адже це б лише збільшило гори боргів. Замість цього можна задіяти брюссельські, а також регіональні та структурні фонди, перерозподіливши кошти.

---

Нові правила мають змусити країни ЄС до більшої бюджетної дисципліни

Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей закликає насамперед до заходів проти молодіжного безробіття, до посилення внутрішнього ринку і допомоги для малих та середніх підприємств.

Страх перед бездонною діжкою

Ця офіційна тематика виглядає не особливо суперечливо. Каменем спотикання є інші питання. Наприклад, обсяг постійного фонду порятунку євро ESM, котрий має замінити тимчасовий стабілізаційний фонд EFSF. Коли італійський прем'єр-міністр Маріо Монті, голова МВФ Крістін Лаґард, а також Єврокомісія радять істотно збільшити обсяг фонду, німецький уряд тисне на гальма. Берлін прагне дотримуватися верхньої межі у 500 мільярдів євро. Міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє у п'ятницю, 27 січня, заявив, що не можна весь час говорити про нові величезні суми доти, доки певні країни не виконають свої домашні завдання. Інакше виникає загроза того, що допомога перетвориться на бездонну діжку, а реформи зійдуть нанівець. За його словами, Німеччина вимагає від інших не більше, ніж від власних громадян.

Symbolbild das zweite Hilfspaket für Griechenland

Ще більше грошей для Греції?

Таку позицію поділяє не лише Німеччина. Міністр фінансів Австрії Марія Фектер у вівторок, 24 січня, теж натякнула на певні труднощі. Це дуже, дуже складно - знову переконати парламенти країн-членів спільноти, щоб виділити додаткові гроші, зазначила політик. Водночас для Австрії видається цілком прийнятною ідея додати до фонду ESM невикористані кошти з тимчасового фонду EFSF.

Фіскальний пакт

Німеччина задоволена успіхами, зробленими у напрямку так званого фіскального пакту. Під час останнього саміту у грудні усі країни Євросоюзу за винятком Великобританії погодилися взяти на себе зобов'язання з посилення бюджетної дисципліни. Передбачаються навіть штрафи для «бюджетних грішників».

На майбутньому саміті політики можуть навіть дійти згоди щодо тексту фіскального пакту. Однак подальші формальні процедури триватимуть у будь-якому разі чимало місяців, хоча справа і просувається загалом швидше, ніж очікувалося. З фондом ESM Євросоюз добре озброєний проти кризи, вважає німецький міністр фінансів Вольфганґ Шойбле.

Проблема ж порятунку загрузлої в боргах Греції залишається актуальною. Дедалі виразнішим видається, що Афіни не виконують умов, аби одержати другий пакет допомоги. Австрійський міністр фінансів Марія Фектер у вівторок сказала вголос те, про що багато хто думає. «Політична верхівка Греції мусить знати, ми очікуємо, що вони мусять робити більше. Йдеться не про те, щоб скорочувати видатки, а про здійснення структурних реформ». Так само мало успіху у просуванні переговорів з приватними кредиторами про списання грецьких боргів

Єврокомісар з фінансових і економічних питань Оллі Рен вже неодноразово наголошував, що Греція потребуватиме більше грошей від країн єврозони та європейських інституцій, тобто від Європейського Центробанку або фонду EFSF. А керівниця МВФ Кристін Лаґард вважає, якщо відмова від вимог приватних кредиторів буде недостатньою, то повинні будуть долучитися «державні інституції».

Автор: Крістоф Гасельбах / Наталя Неділько
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Також за темою