Головний харківський опозиціонер залишився без бізнесу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Головний харківський опозиціонер залишився без бізнесу

В Харкові правоохоронні органи проводять масштабні обшуки на підприємствах, що належать членам «Батьківщини». Опозиція вважає це «політичними переслідуваннями». Державні органи заперечують політичний підтекст.

Наприкінці серпня Нацбанк України ухвалив постанову про відкликання ліцензії та ліквідацію  харківського банку «Базис». Його засновником є  екс-губернатор і нинішній лідер харківської «Батьківщини» Арсен Аваков, який через кримінальне переслідування перебуває за кордоном. Аваков невдовзі очікує надання йому політичного притулку в Італії.

Слідче управління МВС у Харківській області стверджує,  що посадовці банку за кілька років незаконно вивели активів на суму в шістсот мільйонів гривень.

Політичне замовлення?

Арсен Аваков в інтерв’ю Deutsche Welle назвав ситуацію навколо банку «продовженням методичного знищення його бізнесу», яке харківська влада розпочала ще два роки тому, відтоді, як  «регіонал» Геннадій Кернес з мінімальним відривом  у 0,63%  переміг його на виборах міського голови. «Зараз створена  дуже зручна ситуація, щоб під прикриттям політичної доцільності, просто нажитися»,- каже Аваков DW. Банкір запевняє, що «Базис» не був і не є банкрутом»: «Якщо НБУ проведе
«політично незаангажовану» ліквідацію, то в цьому можна буде впевнитися».

Арсен Аваков переконаний, що його підприємство було доведено до «штучного банкрутства» завдяки маніпуляціям місцевої влади і банків, що місцевим можновладцям або підконтрольні їм. Він розповідає, як кілька великих підприємств різних форм власності задовго до втручання Нацбанку у діяльність «Базису» «після вказівок з мерії припинили виконувати свої кредитні зобов’язання перед банком": «Це різні суми. І двадцять п’ять мільйонів гривень, і десять мільйонів доларів», - каже бізнесмен і опозиційний політик. 

Мер відсудив майно

Обшук у редакції видання Главное, що належить Авакову

Обшук у редакції видання "Главное", що належить Авакову

Банк також втратив майже сто мільйонів гривень, які спільно з іноземним підприємством інвестував в придбання і реконструкцію готелю в центрі міста. Готель рішенням суду був повернутий міській раді. Місту рішенням суду, вже під час роботи тимчасової адміністрації НБУ, було повернуто і приміщення банку, яке було придбано ще в дев’яностих роках. Позови було ініційовано мером Геннадієм Кернесом – ще нещодавно запеклим суперником Авакова на виборах міського голови. Лідер харківської опозиції оцінює збитки, що вже завдані його банку в чотириста мільйонів  гривень. І це не враховуючи втрату німецького інвестора, який, як стверджує Аваков, до застосування санкцій НБУ мав  намір стати новим власником «Базису».

Аби «провернути  усі ці комбінації », харківським можновладцям довелося заручитися не аби якою підтримкою впливови х осіб в Києві, переконана Світлана Семко – адвокат і депутат міськради від фракції «Батьківщина». Зараз багато хто з керівників банку та підприємств Авакова відчули, що таке обшуки в офісі, вдома і тривалі допити у слідчих. За даними адвоката, такий «правоохоронний ресурс» застосовується і проти інших харківських бізнесменів, що підтримують або є членами опозиційних партій. «Все це робиться, або блокувати фінансову підтримку опозиції напередодні виборів», - заявляє Семко.

«Жодної політики»

 

І харківський губернатор Михайло Добкін, і мер Геннадій Кернес, яких Аваков вважає причетними до доведення «Базису» до ліквідації, багато уваги приділили опозиціонеру та його бізнесу на офіційних сторінках облдержадміністрації та міськради. Зокрема, Добкін не виключив, що на гроші банку могла фінансуватися діяльність опозиції. Водночас, він переконаний, що «в ситуації з ліквідацією банку немає ніякої політики - це економіка і кримінальний злочин». Добкін стверджує, що проблеми у банку виникли через «вимивання коштів з рахунків фінустанови, через що вже постраждали багато державних і приватних підприємств», які ще три роки тому нібито хотіли забрати кошти, але не змогли. А за  оцінкою мера Харкова Геннадія Кернеса, «суми не повернених депозитів та сплачених відсотків «Базису»  становлять сотні мільйонів доларів». І на переконання мера, «ці гроші були виведені закордон», на які Аваков «відбудував в Італії бізнес».

Бізнес без політичного «даху» - ризикований

Політичні акції опозиції у Харкові нерідко блокуються міліцією

Політичні акції опозиції у Харкові нерідко блокуються міліцією

Політолог Юлія Біденко вважає «таку прискіпливу увагу та систематичність усіляких дій з боку місцевої влади саме до Авакова досить підозрілою». Проте, вона заявила DW, що українські бізнесмени, які займаються політикою, незалежно від партійних кольорів, за всі роки незалежності мали схожі з Аваковим проблеми: «В Україні політика не фінансується, приміром, за рахунок пожертв громадян і громадських організацій. Політику фінансують підприємці, які туди і пішли саме задля захисту своїх бізнес-інтересів». Тому, підсумовує Біденко, масштаб проблем у таких бізнесменів напряму залежить від їх наближеності до правлячих партій: «Те, що зараз пробачається бізнесу «регіоналів», ніколи «не пройде» для опозиціонерів».

З такою же проблемою, каже Біденко, зіштовхнулися і непровладні ЗМІ, які входили у бізнес -структуру Арсена Авакова і були відключені від ефіру рік тому: «ЗМІ, які мають альтернативну точку зору, і можуть пропагувати інших кандидатів, не від ПР, є для влади більшою загрозою, тому їх виключають в першу чергу».

Телеканал Авакова «вимкнула» санепідемстанція

Телеканал Авакова АТН зник з ефіру

Телеканал Авакова АТН зник з ефіру

Причетність місцевої влади до відключення від ефірного мовлення журналістам офіційно довести не вдалося. Поки не вдалося оскаржити в суді і постанови офіційних інстанцій про відключення. Приміром, телекомпанія АТН була позбавлена ефіру через постанову санепідестанції, яка знайшла порушення санітарних норм у роботі ретранслятора телекомпанії. Керівник телекомпанії Олег Юхт, в інтерв’ю DW заявив, що такими діями підприємству було завдано значних збитків: «Наші прибутки знизилися в десять разів. Ми зараз виходимо в інтернеті, але ще не маємо таких оборотів, щоб платити адекватну зарплатню». Юхт переконаний, що прибравши з ефіру «альтернативні думки», влада ставила собі за мету ще і віддати увесь телевізійний і, відповідно, рекламний ринок телеканалам, які їм підконтрольні.