1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Глобальне потепління: рекордні температури, рекордні збитки

22 квітня відзначали День Землі. Ця всесвітня акція проводиться з 1970-го року, й мета її – об”єднати зусилля всіх небайдужих до справи захисту довкілля. Це день нагадування про жахливі екологічні катастрофи, про необоротні наслідки людської діяльності, й, зрештою, про те, що ми, люди, перетворюємося на реальну загрозу для самого існування Землі. Землі як населеної планети.

Повінь в Німеччині: дедалі більше катастроф через глобальне потепління?

Повінь в Німеччині: дедалі більше катастроф через глобальне потепління?

“Зміни клімату набагато небезпечніші за міжнародний тероризм”, - заявили нещодавно експерти Пентагону, які вивчали можливі наслідки загального потепління. Політики поквапилися назвати роботу науковців міністерства оборони США “чистою спекуляцією”. Але схожі прогнози роблять й інші далекі від екології установи, які звикли спиратися на суху мову цифр. “За останні 10 років катастрофи, спричинені погідними катаклізмами, завдали збитків на суму в 333 мільярди доларів. Це в шість разів більше, ніж 50 років тому, ” – підсумовує метеоролог Герд Берц. Понад тридцять років він очолює відділ з вивчення ризику природних катастроф найбільшої в світі перестраховувальної компанії Münchener Rück, клієнтами якої є самі страхові фірми. “За даними експертів ООН, наприкінці нинішнього століття середня атмосферна температура зросте від півтора до шести градусів Цельсія”, - каже Герд Берц:

“Це означає, що ми матимемо на Землі температури, яких людство ще не переживало. При цьому підвищаться не тільки середні показники. Набагато частіше траплятимуться й екстремальні стрибки температури. Торішня рекордна спека в Європі - з тисячами загиблих, жахливою посухою та спустошливими лісовими пожежами – була прикладом того, який клімат очікує на нас у майбутньому.”

Надійно застрахуватися від наслідків повеней, посух, буревіїв неможливо вже тепер. Страхові поліси наразі покривають лише одну п”яту всіх збитків, завданих природними катаклізмами. Суми відшкодувань, що їх страховим компаніям можливо доведеться виплачувати в недалекому майбутньому, означатимуть для більшості з них фінансовий крах. Глобальне потепління обходитиметься людству що далі, то дорожче, впевнені експерти. І не лише в грошовому еквіваленті. Щотижня населення міст зростає на один мільйон. 2007-го року в урбанізованих регіонах мешкатиме приблизно половина людства. Метеоролог Münchener Rück Герд Берц:

“До цього треба додати, що крім кількості населення, міста ростуть і завширшки, тобто, займають дедалі ширші площі. Це означає, що збільшується вірогідність того, що природні катастрофи траплятимуться саме там, де концентровано мешкають люди. З усіма жахливими наслідками. До того ж, історично так склалося, що більшість мегаполісів розташована в критичних зонах - на берегах морів, океанів, річок, у сейсмічно небезпечних регіонах... Інфраструктура багатомільйонних міст дуже вразлива. Скажімо, одного потужного буревію, який виведе з ладу систему електропостачання буде достатньо, щоб у такому мегаполісі повністю зупинилося життя.”

Страхова компанія Münchener Rück давно працює над розробкою спеціальних програм захисту від природних катастроф. “Перелік заходів, які могли б принаймні пом”якшити їхні наслідки, є дуже довгим, - каже керівник відділу з вивчення стихійного ризику Герд Берц. – Від жорстких будівельних норм до перегляду загальної концепції міських інфраструктур.” Але глобальна проблема “погода” потребує передусім глобальних рішень: не захищатися від катастроф, а, в міру можливості, запобігати їм. “Політики охоче використовують дані страховиків як переконливі аргументи, коли йдеться про необхідність негайного скорочення шкідливих викидів в атмосферу, - додає експерт. – Але чого варті всі ці зусилля, коли такі країни, як США, які відповідають за четверту частину всіх “парникових газів”, відмовляються приєднуватися до Кіотського протоколу із захисту клімату?” Утім, це в жодному разі не є приводом для інших сидіти, склавши руки, переконаний Герд Берц:

“Мої розрахунки такі: промислово розвинені країни спричиняють 75% усіх шкідливих викидів. Без США, отже, приблизно 50%. Якщо решта скоротить емісію “парникових газів” на чверть, то загальний баланс при цьому залишиться принаймні без змін. Така стабілізація вже буде позитивним чинником. На мою думку, ми морально зобов”язані це зробити, щоб хоч якось розплатитися за ті переваги, що ними користується наше промислово розвинене суспільство.”

За матеріалами німецької преси.