1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

„Генеральні дебати” в Бундестазі

Традиційно у другий день дебатів навколо бюджету в німецькому парламенті відбуваються також так звані „генеральні дебати”. Цієї середи „чорно-червона” коаліція підбивала баланс перших чотирьох місяців перебування при владі та окреслювала свої плани на майбутнє. Опозиція, представлена в нинішньому Бундестазі трьома відносно невеликими фракціями - „зеленими”, лібералами та лівими - традиційно взяла

Німецький Бундестаг

Німецький Бундестаг

на себе роль критиків. Серед іншого йшлося також про Україну.

„Генеральні дебати”, що традиційно вважаються „зірковим” часом парламентаризму в Німеччині, цього разу видалися такими ж заплутаними, як і нинішній політичний ландшафт у цій країні, зауважують оглядачі. Річ у тім, що з часу останнього парламентського обміну думками рік тому у ФРН, де спершу 16 років правила коаліція консерваторів та лібералів, а згодом упродовж семи років - коаліція соціал-демократів та „зелених”, у результаті дострокових парламентських виборів до влади прийшов гібрид з тих та інших - консерватори та соціал-демократи. І якщо ці колись ворогуючі сили ще виробили якусь спільну урядову програму, то опозиція зі своїми вимогами залишається вкрай розрізненою. Приміром, якщо ліберали вимагають більшої ринкової свободи та конкуренції, то ліві - більше фінансової допомоги та соціальної рівності, а „зелені” вимагають обмеження державних видатків і в той же час більше грошей на сприятливі довкіллю технології майбутнього.

Утім, в одному опозиція в Бундестазі на „генеральних дебатах” була одностайною: урядова коаліція за свої 130 днів перебування при владі здійснила зміну кадрів, однак не зміну політики. На їхнє переконання, уряд Меркель ще більше погіршив становище в Німеччині, бо провадить практично ту ж політику, що і старий уряд. Як висловився голова фракції Вільної демократичної партії в Бундестазі Вольфґанґ Ґергардт:

„Як я зрозумів зі вчорашніх дебатів, недієздатні соціал-демократичні прийоми в галузі ринку праці все ще залишаються в силі. А це призвело до 5 мільйонів безробітних.”

Натомість промовці від урядової коаліції запевняють, що уряд крок за кроком робить необхідне, щоб знову вивести Німеччину вперед. Усе це начебто підкріплено численними фактами та аргументами. Пані Меркель захистила свою політику малих кроків:

„Я думаю, що провадячи цю політику з її цінностями та принципами, ми не обіцяємо людям нічого неправильного. Тоді знову може вирости віра в те, що ми хочемо робити. А без довіри населення до того, що ми робимо, ми не зможемо впровадити жодних змін.”

Пані Меркель заторкнула у своїй промові також низку зовнішньополітичних аспектів. Вона висловилася за відрядження німецьких солдат до Конго для спостереження за виборами, засудила виборчі фальсифікації в Білорусі та привітала звільнення афганця Абдула Рахмана, якому на батьківщині загрожувала смертна кара за перехід з ісламу в християнство. Про те, що саме німецькі політики на „генеральних дебатах” говорили про Україну, розповідає Наталія Фібріг:

«На «генеральних дебатах» Україна згадувалася не стільки в контексті нещодавніх парламентських виборів, скільки в контексті відносин у трикутнику Росія-Україна-Білорусь. Члени фракції Вільної демократичної партії Бундестаґу розкритикували німецький уряд за нібито ігнорування дефектів демократії в Росії і, як звернув увагу заступник голови фракції ВДП Вернер Гойєр, очевидне неприйняття нею демократичних перетворень в Україні. Цю думку продовжив речник із зовнішньополітичних питань фракції ХДС/ХСС Екарт фон Кледен. На його думку, саме стосунки Москви з її сусідами, зокрема з Україною, визначатимуть також відносини Росії з Німеччиною та Європейським союзом: „Стосунки з Росією звісно залежатимуть від того, чи підтримує вона верховенство права та демократію, чи навпаки заважає цьому.” Він наголосив, що європейська перспектива для України – це стимул продовжити реформи. Водночас депутат говорив не про перспективу членства, а про наближення до ЄС та «ймовірне членство в НАТО». Він закликав німецький уряд надати практичну допомогу Україні в проведенні реформ, яка могла б полягати в сприянні освітнім програмам чи економічному обміну двох країн. Тема України піднімалася також в контексті білоруських подій. Депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Маркус Мекель закликав Євросоюз заборонити в’їзд на територію спільноти особам, причетним до придушення демократичних починань у Білорусі. У цьому плані ЄС має співпрацювати із сусідами цієї держави, зокрема з Україною, щоб персони нон-ґрата не могли потрапляти з Білорусі до ЄС через територію сусідніх держав, наголосив депутат.”