1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Газ не пахне? "Cланцева" дружба Заходу з Україною

Критика переслідування лідерів опозиції не заважає США та ЄС розвивати співпрацію з Україною в енергетиці. Продовжуючи вимагати звільнення Тимошенко, Захід водночас іде на зближення з Києвом.

Віктор Янукович їде до Брюсселя. Оскільки екс-прем'єр Юлія Тимошенко та інші опозиціонери, як і раніше, за ґратами, на саміті 25 лютого президенту України доведеться знову слухати від керівництва Європейського Союзу звинувачення у "вибірковому правосудді". Тим не менше, у Брюсселі на Януковича чекає не лише критика. На це натякнув під час візиту до Києва 7 лютого комісар з питань розширення і політики сусідства ЄС Штефан Фюле. Він сказав, що Брюссель готовий продовжувати надавати Україні допомогу в модернізації газотранспортної системи. Пілотний проект за участі німецького Deutsche Bank та Ferrostaal вже реалізується.

Окрім транзиту російського газу до Європи, у відносинах України та Євросоюзу нещодавно виникла нова тема, яка викликає дедалі більший інтерес в обох сторін – сланцевий газ. Намагаючись знизити залежність від постачань газу з Росії, Україна розраховує на новий метод видобування газу на своїй території.

За допомогою Київ звернувся до провідних західних компаній. У січні 2013-го, за місяць до візиту до Брюсселя, президент Янукович був присутній на підписанні у швейцарському Давосі угоди про розподіл продукції з нідерландсько-британською корпорацією Royal Dutch Shell, яка збирається видобувати сланцевий газ на сході України. Тривають переговори про схожі угоди з Сhevron та Exxon Mobil. Очікується, що ці американські нафтогазові гіганти будуть розробляти сланцеві родовища на заході України та на шельфі Чорного моря.

Тимошенко окремо, газ - окремо

В Європі плани Києва не пройшли непоміченими. Виступаючи на Мюнхенській конференції з питань безпеки на початку лютого, комісар ЄС з енергетики Ґюнтер Еттінґер згадав Україну як країну, котра в майбутньому може стати експортером газу до ЄС. Слово "Україна" кілька разів лунало під час обговорення так званої "сланцевої революції" у Сполучених Штатах. Мова йде про новий метод видобування нафти й газу, який, на думку експертів, обіцяє змінити енергетичний розклад сил на світовому ринку.

Прізвище "Тимошенко" на конференції в Мюнхені не згадувалося. Принаймні, під час офіційних виступів. Чи означає це, що Захід готовий співпрацювати з Україною, незважаючи на те, что в цій країні один з лідерів опозиції сидить у в'язниці?

Голова комітету німецького Бундестагу з зовнішньої політики Рупрехт Поленц у бесіді з DW заявив, що не бачить "цього контексту". Поленц вважає, що можливі поставки українського газу в Європу – питання віддаленого майбутнього. Водночас німецький політик дав зрозуміти, що в Європі сподіваються на вирішення проблеми "вибіркового правосуддя".

Не згоден з тим, що Захід готовий "заплющити очі" на "справу Тимошенко" в ім'я співпраці з Україною в енергетиці, і Карлос Паскуаль, колишній посол США в Україні, а нині – представник Держдепартаменту з питань міжнародної енергетики. "Я вважаю, що США, Європа та міжнародна спільнота дуже чітко дали зрозуміти свою стурбованість порушеннями прав людини, ув'язненням Юлії Тимошенко до в'язниці та станом її здоров'я",- сказав Паскуаль DW. За його словами, ця позиція залишатиметься незмінною. "Водночас ми зацікавлені у розвитку конструктивних комерційних відносин з Україною, - заявив представник Держдепартаменту. – Ми хочемо, щоб Україна розвивалась як сильна незалежна держава, в якої є потенціал для інтеграції з Європою".

Захід іде на зближення, але

Видобуток сланцевого газу в Україні

Видобуток сланцевого газу в Україні

Опитані DW німецькі експерти також не пов'язують економіку з політикою. "Концерни Shell, Chevron та Exxon переслідують довгострокову комерційну стратегію, яка не має значення для внутрішньополітичного клімату в Україні",- вважає колишній експерт берлінського фонду "Наука і політика" Роланд Ґец. На його думку, ця стратегія "не пов'язана із зовнішньою політикою Заходу".

У відносинах з Україною ЄС та США намагаються "балансувати між бажанням розвивати співпрацю і невдоволенням надто авторитарним політичним керівництвом",- каже він. На думку експерта, схожа ситуація - і у відносинах Заходу з Росією. В обох випадках, каже Ґец, Заходу залишається шлях "зближення через інтеграцію" (Annäherung durch Verflechtung – концепція зовнішньої політики ФРН щодо сусідів ЄС у Східній Європі, яку запропонували 2006 року соціал-демократи - Ред.). Ґец вважає, що Захід буде зближатися з Україною в галузі економіки й громадянського суспільства, "зберігаючи дистанцію у відносинах із політичним керівництвом".

Брюссель змінює батіг на пряник?

Ані США, ані ЄС не будуть проводити стосовно України "політику стримання", вважає Йонас Ґрец, експерт Центру з досліджень проблем безпеки в Цюріху (Center for Security Studies ETH Zürich). На його думку, це пов'язано з тим, що Захід "зацікавлений у тому, щоб Україна залишалась незалежною". Ґрец відзначає, що "західні фірми економічно співпрацюють і з Росією, хоча там політичні свободи обмежені набагато сильніше, ніж в Україні".

Оскільки політика "батога" у вигляді заморожування угоди про асоціацію ЄС з Україною не була успішною, Брюссель тепер активніше використовуватиме "пряник", вважає Ґрец. На думку експерта, у Брюсселі сподіваються, що, показавши "українському керівництву конкретні переваги співпраці, вдасться досягти політичних змін".