1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Газ – квиток до клубу найвпливовіших?

Українці добре пам’ятають газову суперечку з Росією на початку цього року. Не забули про неї, а відтак і про можливість залежності від російського газу й у провідних індустріальних державах світу, лідери яких зустрінуться цієї суботи на саміті „великої вісімки” в Санкт-Петербурзі. Центральна тема зустрічі: енергопостачання.

default

На батьківщину президента Росії Володимира Путіна вже починають з’їжджатися його VIP-гості. Відтак, центральний аеропорт міста перекрито на три дні, зупинено й судноплавне сполучення у Фінській затоці, мешканцям та гостям міста заборонено відвідувати парки. Одним словом, у Петербурзі панує надзвичайний стан. Лідери та члени делегацій країн „великої вісімки” цих вжитих засобів безпеки не помітять: росіяни вміють приймати гостей. Однак цьогорічному господарю саміту доведеться давати пояснення: наслідки газової суперечки з Україною були відчутними й у Західній Європі. Володимир Путін же говорить, що його не так зрозуміли й закидає Заходу занадто прискіпливе ставлення до його країни:

„Хтось дивиться на нас через призму упереджень з минулого і бачить у сильній Росії, що відроджується, загрозу. Деякі готові звинуватити нас у відродженні неоімперських амбіцій або, як ми от недавно чули, вигадали ще й енергетичний шантаж”.

Експерти переконані, що саме на петербурзькому саміті Путін намагатиметься покращити репутацію Росії й представить її як рівноправну державам „великої сімки”. Александер Рар, експерт з питань Росії Німецького товариства зовнішньої політики зокрема зазначив:

„Росія, безумовно, хотіла б за допомогою енергетичного питання вийти на сцену великої світової політики, й постати в ролі енергетичної сили”.

Проте навіть самі росіяни не зовсім згодні, що енергетичну міць можна ототожнювати з політичною силою. Андрій Загорський, професор Московського державного інституту міжнародних відносин так охарактеризував нинішнє місце Росії на карті світової політики:

„Це світова держава та регіональна сила на зразок Бразилії в Латинській Америці, яку також можна порівняти з Індією в Азії, але в жодному разі не світова сила”.

Варто зазначити, що 19-го липня до столу переговорів „вісімки” приєднаються й лідери інших регіонів, таких як Китай, Індія, Бразилія, Південна Африка та Мексика. Німецький канцлер Анґела Меркель вперше представлятиме свою країну на саміті „великої вісімки”. Її завданням, на думку аналітиків, буде пошук виходу з енергетичної залежності від Росії в майбутньому. Пояснює Александер Рар:

„Для Німеччини та цілої Європи існує низка варіантів: можна повернутися до атомної енергії і таким чином звільнитись від залежності від російського газу. З іншого боку, можна розпочати будівництво нових газопроводів до Європи, приміром з Центральної Азії, Ірану або Алжиру, аби диверсифікувати джерела енергії. Можна звичайно вкладати великі кошти в альтернативні технології виробництва енергії, щоб знову ж таки вийти з-під залежності від великих постачальників сировини”.

Експерт також нагадав, що зараз сама Росія переживає економічний бум, отож в межах країни кардинально зростає попит на газ та нафту. Цей попит керівництво держави має намір вдовольнити не за рахунок власного газу, який і надалі експортуватиметься за кордон, а за рахунок атомних електростанцій, понад шістдесят побудують вже впродовж десяти наступних років. Подібні плани будує й британський прем’єр Тоні Блер. Німеччина – єдина держава у „великій вісімці”, що повністю відмовляється від розбудови атомних електростанцій. Отож, експерти застерігають, що саме Німеччина не обійдеться без блакитного палива з Росії. Сам Путін вважає такі застереження необґрунтованими. Цитуємо:

„ Навіть під час холодної війни та в часи, коли дві системи були на межі атомної війни, Радянський Союз кожного дня, кожної години постачав газ до Європи. Про який страх може йти мова?”, - каже російський президент.

Німецький політолог Александер Рар частково погоджується з Путіним. Він зауважив, що проблема нестачі енергоносіїв постане приблизно через п’ятнадцять-двадцять років. Впродовж наступного десятиліття європейцям вистачатиме газу з Норвегії, Англії чи Нідерландів. Однак найпізніше через п’ятнадцять років європейцям доведеться зробити свій вибір між російським газом та його альтернативами.

Також за темою