Газовий кран для Білорусі знову відкрили | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.06.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Газовий кран для Білорусі знову відкрили

Після того, як Мінськ розплатився з «Газпромом», російський монополіст відновив постачання блакитного палива до Білорусі. Питання заборгованості за транзит залишається відкритим.

default

Блакитне паливо знову в повному обсязі надходить до Білорусі. Про це в четвер, 24 червня, сказав керівник «Газпрому» Олексій Міллер. Як повідомляє інформаційне агентство «Інтерфакс», він підтвердив, що Білорусь повністю розплатилася за свої борги, заплативши 187 мільйонів доларів.

Розслаблятися зарано

Погашення Мінськом боргів і відновлення газопостачання, однак, не означає, що білорусько-російську суперечку владнали. Відкритим залишається питання плати за транзит газу. Білорусь вимагає від Росії 260 мільйонів доларів і погрожує, що в разі несплати цієї суми припинить транспортування газу в західному напрямку.

Газова суперечка між Росією та Білоруссю цього тижня призвела до перебоїв із забезпеченням блакитним паливом країн Європейського Союзу. Так, у Литві в понеділок отримали на 40 відсотків менше газу, повідомив у Брюсселі комісар ЄС з питань енергетики Ґюнтер Оттінґер. Він застеріг від втягування в суперечку ЄС.

« Атака на весь Європейський Союз »

Єврокомісар заявив про наміри відіслати до Литви європейських експертів, аби перевірити тиск у газопроводі. «Якщо в Литви виникають проблеми, то це проблема не лише однієї країни, а атака на весь Європейський Союз», - заявив Єврокомісар.

Перед тим Оттінґер зустрівся в Брюсселі з українським міністром енергетики Юрієм Бойком. Той наголосив, що Україна готова допомогти, «якщо це буде потрібно». При цьому міністр вказав на можливості збільшити обсяги транспортування газу до Західної Європи через українську територію.

Четверту частину своїх потреб в природному газі ЄС покриває за рахунок поставок з Росії. Майже вісімдесят відсотків надходить через територію України, решта – через Білорусь.

Володимир Медяний / Тетяна Бондаренко / dpa / rtr

DW.COM

Також за темою