1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

В Іраку обрано парламент: попереду – демократія?

Вперше після повалення режиму Саддама Хусейна громадяни Іраку обрали в четвер повноцінний парламент. Від цих виборів очікують передусім стабілізації ситуації в країні, що стоїть на межі громадянської війни. Відносно мирний перебіг голосування і висока активність іракців дають підстави для стриманого оптимізму.

default

День виборів почався в Іраку з уже звичних для цієї країни повідомлень про вибухи. Здавалося, що навіть 300 тисяч солдатів та поліцейських, перекриті кордони, обмежений рух транспорту та інші заходи безпеки не врятують іракців від кривавих терактів. Але найгірші очікування не справдилися. За даними на вечір четверга, жертвами вибухів стали четверо осіб. Для Іраку, де число загиблих за один день може вимірюватися десятками, це майже „мирні” умови.

Вибори парламенту відбулися в Іраку вже вдруге за цей рік. На відміну від попереднього голосування, цього разу обирався не тимчасовий, а повноцінний законодавчий орган, що працюватиме чотири роки. Президент Іраку Джалал Талабані прийшов голосувати одним з перших:

„Цей день – це як велике весілля, святковий день для всіх іракців, оскільки вони вперше можуть вільно вибирати своїх представників на весь термін дії повноважень парламенту”.

За 275 депутатських мандатів змагалися понад 7,5 тисяч кандидатів. Лідерами вважаються п’ять угруповань: Ісламський альянс мусульман-шиїтів, курдський блок, два угруповання мусульман-сунітів та світська коаліція на чолі з колишнім іракським прем’єром Аядом Аллауї.

Право голосувати мають майже 15 мільйонів іракців, і, судячи з усього, переважна більшість ним скористалася. Активність виборців була несподівано високою. Повідомляється про черги й нестачу бюлетенів, а на окремих дільницях голосування подовжили на одну годину.

Оглядачі звертають увагу на те, що у виборах взяли участь мусульмани-суніти, які бойкотували голосування в січні. Суніти становлять меншість серед населення Іраку, але в часи правління Саддама Хусейна вони домінували в політичному житті країни. Відтоді, як 2003 року диктаторський режим усунули американці та їхні союзники, суніти ставляться вороже до нової влади. Тому саме на них покладають відповідальність за тривале в Іраку протистояння й щоденні теракти.

Той факт, що цього разу суніти прийшли на виборчі дільниці, дехто розцінює як шанс на поступову нормалізацію ситуації. Зокрема, так вважає професор Фергад Ібрагім з Йорданського університету в Аммані:

„Чи можна привити за два-три роки демократію, коли немає традиції, - тут можна сумніватися. Але потрібні легальні органи, щоб легітимізувати зміни після 2003 року. Тому важливо, що буде після виборів”.

Схожа позиція і в американців. Вашингтон покладає великі надії на голосування, розраховуючи, що передача влади іракцям призведе до поступового замирення між різними релігійними та етнічними групами. Президент США Джордж Буш каже, що іракці досягли поставлених цілей на шляху до демократизації. Зокрема він називає обрання перехідного парламенту в січні та ухвалення конституції на референдумі в жовтні.

Як би там не було, перш ніж в Іраку запрацює новий уряд, мине ще чимало часу. Результати парламентських виборів стануть відомі упродовж двох тижнів. Потім почнеться тривалий процес формування нових структур влади. Спочатку парламент має обрати нового президента. Лише тоді глава держави чи президентська рада повинні доручити найсильнішій фракції формування уряду. Припускають, що це буде шиїтський Об’єднаний іракський альянс, який має більшість у чинному парламенті й очолює уряд.

Вірогідно, що процес формування нового уряду Іраку триватиме кілька місяців. І лише коли Кабінет почне працювати, набере чинності нова Конституція, що визначає Ірак як демократичну парламентську країну.