1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

В Європі щорічно викрадають мільйон автомобілів

Доки Європейські експерти пораються із проблемами сучасної техніки, намагаючись розібратися в хащах сучасних електронно-обчислювальних технологій, впровадження Шенгенської інформаційної системи другого покоління із нетерпінням чекають на зовнішніх кордонах Євросоюзу. Адже за її допомоги можна буде ефективно боротися із певною категорією злочинців. А саме викрадачами автомобілів.

default

За даними спеціалістів Європейської агенції співпраці поліції, нині кількість злочинів, пов’язаних із крадіжками авто у Європі знижується. Але ті, що нині реєструють, більше не є справою поодиноких крадіїв. Поступово ця справа перейшла до рук організованих злочинних угруповань. Банди крадіїв намагаються задовольнити попит на російському та українському авторинку. Здебільшого це стосується дорогих шикарних автомобілів. Боротися із такими ділками європейці пропонують різними засобами. Один із них – запровадження в дію Шенгенської інформаційної системи другого покоління, яка міститиме інформацію не лише про людей, що пересікають кордони шенгена, а про автомобілі. Про переваги такої системи розповідає депутат Європарламенту від Португалії Карлос Коельйо:

"Проблема в тому, що в Європі щорічно викрадають приблизно мільйон автомобілів. Це дозволяє організованій злочинності отримувати надприбутки. Ми маємо завадити крадіжкам, але понад усе тому, щоб ці машини було легалізовано у інших країнах. Один з найпростіших засобів – національна поліція кожної з країн миттєво передає данні про викрадене авто до Шенгенської інформаційної системи. Тоді той хто оформлятиме машину, зможе перевірити у реєстрі – чи не є це авто викраденим.”

Із проблемою крадених авто щодня стикаються тут – на латвійсько-російському кордоні, який простягається майже на 300 кілометрів. Найбільш важливий шлях з Риги до Москви та Санкт-Петербурга пролягає через Лудзенський район. На гроші Євросоюзу тут нещодавно таки змогли придбати необхідне обладнання для перевірки документів.

Розповідає заступник шефа поліції Латвії Яніс Вонда:

"Якщо ми розглянемо проблему крадіжок автомобілів у Латвії за останні 15 років, у се відбувалося так: спочатку – у першій половині 90х Латвія була транзитною країною для перевезення крадених автомобілів з країн Західної Європи до країн Східної Європи і далі. Звичайно, певна частина цих машин осідала у Латвії. Але ситуація покращилася. Покращилися засоби комунікації поліції, покращилася міжнародна співпраця. Ми знайшли партнерів у Польщі та Німеччині і кількість крадіжок значно знизилася.”

Нині на КПП у Лудзенському районі черги зросли майже удвічі. Оскільки транзит через Білорусь став більш проблематичним, водії обирають Латвію. Втім, тут деяким з них у черзі доводиться чекати до 30 годин, доки вони зможуть перетнути кордон. Прикордонники розповідають, що намагаються перевіряти автомобілі недовго, але якщо на КПП з’являється шикарне нове авто класу-люкс, приділяють йому багато уваги. Адже виникає підозра, що машину було викрадено в якійсь з держав Євросоюзу. За словами прикордонника Іварса Петровскіса, він сподівається, що скоро їм вдасться проводити перевірки значно швидше, заощаджуючи час.

"Повна перевірка займає доволі довгий проміжок часу – іноді до трьох годин. Але коли буде запроваджено Шенгенську інформаційну системи, тут буде створено спеціальний пункт перевірки. Прикордонники з інших країн будуть приїздити сюди і ми будемо разом працювати із Шенгенською інформаційною системою. Тоді перевірка займатиме не більше двох хвилин, протягом яких буде встановлюватися і зв’язок із різними країнами. Можна порівняти: 3 години чи дві хвилини”

Іварс Петровскіс каже, що латвійські прикордонники не можуть дочекатися, коли вже Шенгенська інформаційна система другого покоління почне діяти. І Латвія, приєднавшись до шенгенської зони, зможе користуватися усіма перевагами цієї електронної мережі. Втім, не всі дивляться на це так оптимістично. Наприклад у Європарламенті можна часто почути й критичні думки. Говорить депутат Європарламенту від Німеччини Сільвія-Івон Кауфманн

"Перш за все це має бути найбільша база даних в Європі на сьогоднішній день. Зрозуміло, це викликає питання про захист даних. Депутати сказали, що якщо не буде чітких правил стосовно поліцейської та судової співпраці, ми – як парламентарі – не погодимося на створення інформаційної системи, чи на створення Візової інформаційної системи. Ми хочемо натиснути на керівників держав ЄС, щоб вони надали гарантії захисту даних ще до того, коли ця система почне працювати.”

Для надання гарантій у європейських лідерів іще залишилося достатньо часу, адже Шенгенська інформаційна система другого покоління вчасно працювати не розпочне. Нажаль, говорять прикордонники.

Тетяна Карпенко

Також за темою