″Вільна преса Східної Європи″: Найєм, Чорновол і Мостова отримають німецьку премію | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

"Вільна преса Східної Європи": Найєм, Чорновол і Мостова отримають німецьку премію

Одразу троє українських журналістів потрапили до списку цьогорічних лауреатів премії "Вільна преса Східної Європи" імені Ґерда Буцеріуса. Отримав нагороду і російський опозиційний телеканал "Дождь".

Мустафа Найєм - один з учасників журналістського руху Стоп цензурі!

Мустафа Найєм - один з учасників журналістського руху "Стоп цензурі!"

Серед восьми лауреатів цьогорічної німецької премії у галузі свободи слова - троє українців: журналістка і громадська активістка Тетяна Чорновол, шеф-редактор тижневика "Дзеркало тижня" Юлія Мостова, а також кореспондент інтернет-видання "Українська правда" та один із засновників інтернет-телеканалу Hromadske.tv Мустафа Найєм. Про це у четвер, 12 березня, повідомив німецький фонд ZEIT-Stiftung у Гамбургу.

Усі відзначені журналісти суворо критикували українську владу, ризикуючи при цьому своїм здоров'ям і навіть життям. Приміром, відому своїми журналістськими розслідуваннями корупційних афер навколо резиденцій екс-президента Віктора Януковича Тетяну Чорновол було жорстоко побито невідомими наприкінці 2013 року. І хоча слідство остаточно досі не встановило причетність представників тодішньої української влади до замаху, розслідування Чорновол однозначно зіграли важливу роль у викритті корупційних дій можновладців.

Жорстоке побиття Тетяни Чорновол шокувало європейську громадськість

Жорстоке побиття Тетяни Чорновол шокувало європейську громадськість

Журналісти, яких боявся Янукович

Не менш небезпечною з огляду на тодішню ситуацію була і діяльність Мустафи Найєма. У немилість особисто екс-президента Віктора Януковича Найєм потрапив іще кілька років тому через численні критичні статті і незалежні журналістські розслідування. Найбільшого суспільного розголосу набув діалог Найєма із Януковичем під час прес-конференції 2011 року. Тоді на питання журналіста щодо стрімкого збагачення екс-президента і його сім'ї на тлі катастрофічно низького загального рівня життя в Україні Янукович відреагував фразою: "Я вам не заздрю". І хоча прямі погрози в бік журналіста з вуст Януковича не пролунали, цю реакцію екс-президента багато хто зрозумів як певний знак попередження про можливі негативні наслідки для журналістів за критичне висвітлення тем навколо тодішньої владної еліти.

Діяльність Юлії Мостової на журналістській ниві, можливо, не так відома широким масам українців, як у випадку із Чорновол чи Найємом. Але в інтелектуальних і бізнесових колах її гостра критична аналітика на теми внутрішньої і зовнішньої політики України вже давно була предметом бурхливих обговорень. Адже не лише її статті, але й весь контент "Дзеркала тижня" завжди перебував під сильним впливом жорсткого критичного редакційного погляду Мостової.

"Дождь" активно висвітлював український Майдан

Серед інших лауреатів премії також і журналісти з Росії, Білорусі, Азербайджану і Вірменії. Окрема премія дісталася цьогоріч російському телеканалу "Дождь", який відомий своєю критичною позицією до офіційного Кремля. Українському широкому загалу канал став відомий, зокрема, під час жорстких протистоянь між протестувальниками та владою в Україні наприкінці 2013-го – на початку 2014 року. Тоді "Дождь" був чи не єдиним ЗМІ в Росії, який активно висвітлював події в Києві, беручи до уваги позиції різних сторін конфлікту. На початку лютого 2014 року великі кабельні оператори Росії почали один за одним вилучати телеканал зі свого списку трансляції.

Головним аргументом при цьому називалася незгода операторів із редакційною політикою "Дождя". Іще у січні канал став темою публічних дискусій в Росії після того, як він провів опитування серед відвідувачів свого інтернет-сайту, присвячене 70-річчю зняття блокади Ленінграда. У запитанні для читачів була допущена можливість здачі Ленінграда нацистським військам під час Другої світової війни, що викликало широке суспільне обурення.

І хоча ця версія до сьогодні є офіційною причиною масової відмови від трансляції "Дождя" через кабельні мережі в Росії, багато хто припускає, що на операторів чинили тиск з боку влади. А причиною цього слугувала неупереджена інформація про події в Києві.

Премія "Вільна преса Східної Європи" імені Ґерда Буцеріуса, названа на честь відомого німецького видавця та журналіста, присуджується незалежним журналістам та ЗМІ зі Східної Європи з 2000-го року та фінансується німецьким фондом ZEIT-Stiftung та норвезьким фондом Stiftelsen Fritt Ord. Її розмір становить 80 тисяч євро (восьмеро журналістів отримають по 10 тисяч євро). Церемонія вручення призів відбудеться 12 червня 2014 року у Гамбургу, повідомляє інформаційне агентство epd.