1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Війна пам’ятників. Нове загострення у відносинах Києва та Варшави

Українська реакція на події в Грушовичах мала бути стриманішою, але доля українсько-польських відносин зараз - у руках Варшави, впевнені експерти.

Цього тижня історія знову стала приводом для напруги між Україною та Польщею. Руйнування братської могили воїнів Української повстанської армії (УПА) у Грушовичах під польським Перемишлем, яке відбулося за згоди місцевої влади, викликало гостру реакцію в Україні. МЗС країни вимагає від Польщі роз’яснень щодо демонтажу меморіалу. А Український інститут національної пам’яті призупинив у відповідь легалізацію польських меморіальних об’єктів на території України.

Директор інституту Володимир В’ятрович наполягає на об’єктивному розслідуванні знищення українських місць пам’яті в Польщі за останні три роки. За даними інституту, події у Грушовичах стали вже 15-им актом наруги над українськими меморіалами на польській території з 2014 року. DW розпитала експертів про те, яким чином ці події вплинуть на подальші відносини України та Польщі.

Поспішна реакція

Заступниця директора Інститут світової політики Катерина Зарембо називає вчинок місцевої влади у Грушовичах безпрецедентним. Втім, на її думку, відповідь української сторони мала б бути більш виваженою, аби вплинути на ситуацію, одночасно не зашкодивши двостороннім відносинам.

Володимир В’ятрович наполягає на об’єктивному розслідуванні знищення українських місць пам’яті в Польщі

Володимир В’ятрович наполягає на об’єктивному розслідуванні знищення українських місць пам’яті в Польщі

Реакція Українського інституту національної пам’яті, на її думку, "лише закручує спіраль обопільної помсти". Набагато доцільніше було б спробувати підготувати спільну заяву польсько-українського форуму істориків із засудженням демонтажу меморіалу воїнам УПА, каже експертка.

Про те, що дії В’ятровича навряд чи будуть сприйняті польською стороною конструктивно, каже й виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда. До керівника українського інституту національної пам’яті вкрай критично ставляться у польському суспільстві, і цей крок будуть сприймати крізь призму особистості В’ятровича, пояснює експерт. Україні, на його думку, варто було діяти виключно дипломатичними каналами, хоча ця реакція і могла б бути жорсткішою, включно із рішенням викликати посла Польщі до українського МЗС для надання пояснень.

Історик Олександр Зінченко додає, що історичні суперечки між Україною та Польщею зайшли настільки далеко, що зараз будь-яка реакція з українського боку знайде в обох суспільствах і тих, хто вважатиме її занадто м’якою, і тих, хто сприйматиме її як занадто радикальну відповідь. "Ми в ситуації, коли немає доброго розв’язання цієї проблеми", - каже історик.

Відповідальність Варшави

Аби зняти напругу в українсько-польських відносинах, зараз діяти має саме Варшава, вважають експерти в Україні

Аби зняти напругу в українсько-польських відносинах, зараз діяти має саме Варшава, вважають експерти в Україні

На думку Магди, очікувати від Варшави реакції на рішення Інституту національної пам’яті, тим не менш, також не варто. Попри суперечливу позицію чинної польської влади щодо спільної із Україною історії, у випадку меморіалу в Грушовичах йдеться про рішення місцевої влади, а не державну політику. Тому, вважає Магда, офіційна Варшава спробує спустити ситуацію на гальмах, аби, з одного боку, не провокувати Київ далі, а з іншого боку, не викликати невдоволення свого націонал-консервативного електорату.

Зарембо впевнений, що ситуація довкола меморіалу воїнам УПА обов’язково вирине на порядку денному майбутніх двосторонніх зустрічей української та польської влади. Тому, на думку експертки, м’яч зараз перебуває саме на польській стороні поля. Аби зняти напругу, на події мали б відреагувати і політики, й інтелектуали Польщі.

Зінченко ж упевнений, що для налагодження діалогу в питанні спільної польсько-української історії зараз немає необхідного підґрунтя. Винною у цьому історик вважає, передусім, Варшаву. За його словами, випадки вандалізму щодо польських пам’яток на українській території викликають засудження на всіх рівнях - від національного до місцевого, - а самі меморіали швидко відновлюють. "У випадку ж, коли вандалізм хоч і не є державною політикою, але підтримується на місцевому рівні та не засуджується центральною владою, важко про щось домовлятися", - каже Зінченко.

 

Дивитись відео 02:05

Хронологія польсько-українського загострення (30.03.2017)

Аудіо й відео до теми