1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Війна на Донбасі: чому гальмується обмін полоненими?

Останній масштабний обмін полоненими на Донбасі відбувся майже рік тому. Чому цей процес загальмувався? DW розбиралась у деталях.

Українські військовополонені, утримувані на території самопроголошеної Донецької народної республіки у екс-будівлі СБУ в Донецьку

Українські військовополонені, утримувані на території самопроголошеної "Донецької народної республіки"

Майже рік минув з моменту останнього обміну військовополоненими між українським урядом та самопроголошеними "ДНР" та "ЛНР". Востаннє гучний обмін відбувся у вересні 2016 року, коли з полону було звільнено екс-працівника СБУ Юрія Супруна та осліплого партизана Володимира Жемчугова. Згодом, наприкінці грудня 2016 року відбулась одностороння видача українською владою 15 осіб, які перебували під кримінальним переслідуванням за участь у незаконних угрупованнях. Після цього процес звільнення полонених зупинився.

Вчергове зірваний обмін

У червні цього року представник України у Тристоронній контактній групі (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма заявив, що процес обміну полоненими поновиться з 5 липня 2017 року. Саме у цей день у Мінську українська сторона та представники самопроголошених республік мали узгодити остаточні списки осіб на обмін. Проте останні залишили стіл переговорів, не досягнувши домовленостей. Вчергове перемовини щодо обміну було зірвано.

Передача Володимира Жемчугова українській стороні у вересні 2016 року

Передача Володимира Жемчугова українській стороні у вересні 2016 року

Ірина Геращенко, яка також представляє Україну у ТКГ, звинуватила протилежну сторону у навмисному блокуванні процесу звільнення з полону. За її словами, сторона "ДНР" та "ЛНР" вважає 39 осіб з українського списку воєнними злочинцями, які не підлягають амністії та звільненню. Водночас, представники сепаратистів наполягають у внесенні до списків на обмін колишніх співробітників "Беркуту", ув’язнених за злочини під час подій на Майдані, а також учасників подій в Одесі. У свою чергу, українські представники не вважають їх причетними до конфлікту на Донбасі й тому не бачать причин для обміну.

Скільки людей у списках?

Додатковим ускладненням для досягнення домовленості щодо обміну є списки. На останній зустрічі в Мінську українська сторона надала список із 132 осіб, яких утримують на непідконтрольних територіях. Представники самопроголошених республік на це заявили, що готові видати лише 55 осіб з цього списку, яких утримують у "ДНР", і 14 осіб, що перебувають на території "ЛНР".

Однак окрім кількості, представники непідконтрольних частин Донбасу не надали українській стороні імен та прізвищ полонених, яких вони готові обміняти. Хоча цю інформацію представники України у ТКГ запитували на попередніх раундах переговорів. Проте раніше обидві сторони запевняли, що кілька місяців напередодні займалися верифікацією списків, яка була успішно завершена перед зустріччю 5 липня.

Валерія Лутковська, уповноважена Верховної Ради з прав людини, в розмові з DW пояснила, що відсутність конкретного списку імен незаконно утримуваних на непідконтрольних територіях осіб вплинула на хід подальших переговорів. Проте, на її думку, процес обговорення має поновитися вже під час найближчої зустрічі ТКГ. "Я не вважаю, що 5 липня переговорний процес було зірвано. Відбулася справді дуже емоційна дискусія стосовного того, як бути далі із людьми, які перебувають у списку на обмін від ОРДЛО", - повідомила омбудсмен України. За її словами, СБУ готова видати 234 людини. Проте, за підрахунками представників непідконтрольних територій, ця кількість має бути значно вищою. "ДНР" запитує видачу 416 осіб, а "ЛНР" близько 400 людей. Як стверджує Лутковська, багато хто з цих людей не хоче повертатися на непідконтрольні території.

Родичі полонених у розпачі

Тим часом родичі українських полонених регулярно проводять акції біля дипломатичних установ ЄС та РФ у Києві, щоб привернути увагу до долі своїх близьких, які вже роками перебувають у полоні проросійських сепаратистів. Списки людей, яких готують до обміну обидві сторони конфлікту, не розголошують, тому більшість родин ув’язнених взагалі не знає, чи включила влада їхніх рідних в обмінні списки.

Акція родичів українських військовополонених у Києві

Акція родичів українських військовополонених у Києві

Одна з організаторок мітингів родичів полонених - Людмила Глондар, сестра українського військового Сергія Глондаря, який вже 2,5 роки перебуває у полоні на непідконтрольній частині Донбасу. Людмила розповіла DW, що знає тільки про місце перебування свого брата - Макіївська колонія. Востаннє вони говорили телефоном понад рік тому. Родина Глондаря покладає великі надії на майбутній обмін. "Ми точно не знаємо, чи є він в обмінних списках. Але маємо велику надію", - каже Людмила Глондар. На думку жінки, обмін полоненими чи не єдиний з тих пунктів Мінських угод, який можна виконати, відокремивши його від політики.

Критика на ефективність дій української влади лунає з боку правозахисників. На думку Марії Томак, координаторки проекту "Медіаініціативи за права людини", родини незаконно ув’язнених майже не володіють інформацією про долі своїх близьких та про хід переговорного процесу. "Український уряд докладає недостатньо зусиль для пришвидшення звільнення ув’язнених", - прокоментувала ситуацію Марія Томак у розмові з DW.

Випадок Ігоря Козловського

Серед утримуваних у неволі на непідконтрольних територіях не тільки військові, але й чимало цивільних осіб. Одним з них є науковець Ігор Козловський. Відомого й поза межами України релігієзнавця півтора роки тому затримали "правоохоронці ДНР" біля його будинку в Донецьку. Чоловік від початку конфлікту на сході України продовжував проживати на непідконтрольній українському уряду території та регулярно проводити "молитовні майдани за мир та єдність України". Міжнародна правозахисна організація Amnesty International, яка визнала Козловського в’язнем совісті, вважає, що це й стало однією з причин його затримання.

Через рік після арешту "військовий суд ДНР" засудив Козловського до 2 років та 8 місяців ув’язнення. Його звинуватили в шпигунстві та незаконному зберіганні зброї. Близькі науковця повідомили DW, що він зараз перебуває у виправній колонії на окупованій території Донецької області. Українська сторона переговорного процесу запевняє, що постійно порушує питання обміну Козловського, проте достеменно невідомо, чи включено його до списків самопроголошеної "ДНР". 

Наступна зустріч переговорників у Мінську має відбутися 19 липня 2017 року, де вкотре повинно розглядатися питання обміну полоненими.

Дивитись відео 01:41

Європарламент: політв'язні Кремля та полонені сепаратистів мають бути звільнені (16.03.2017)

Аудіо й відео до теми