1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

„Візова афера”: далі буде..?

У „візовому скандалі” в Німеччині офіційно поставлено крапку. Слідча комісія Бундестагу завершила свою діяльність, депутати обговорили підсумки її роботи. Щоправда, консервативна опозиція незадоволена результатами й обіцяє, якщо прийде до влади, обов’язково повернутися до цієї справи. Тож, „крапка” радше скидається на „три крапки”.

default

Коли півтора року тому в німецьких газетах з’явилися перші повідомлення про негаразди з видачею шенгенських віз у німецьких консульствах, а консервативна опозиція заговорила про „візову аферу”, здавалося, що галас, який здійнявся навколо цієї історії, дуже швидко стихне. Але опозиція не упустила нагоди вхопитися за уряд мертвою хваткою, домогтися створення спеціальної парламентської комісії, а своєю головною мішенню обрала міністра закордонних справ Німеччини Йошку Фішера. Йому закидалося, що саме він несе „особисту та політичну відповідальність за масові зловживання, пов’язані з видачею віз”. Саме Фішер підписав указ, який буцімто призвів до візового хаосу, звинувачувала опозиція.

Ідеться про так званий указ Фольмера, згідно з яким візи видавалися за принципом „in dubio pro libertate“, тобто „сумніви тлумачаться на користь заявника”. Опозиція вважає, що це призвело до напливу в Німеччину та Західну Європу проституток, нелегалів та злочинців. Під час парламентських дебатів на цю тему один з депутатів навіть назвав главу німецького зовнішньополітичного відомства „сутенером”, за що йому, однак, довелося згодом вибачитися. Тим часом указ Фольмера було замінено новим указом тодішнього держсекретаря німецького МЗС Юрґена Хробога, в якому передбачалася ретельніша перевірка візових клопотань. Утім, як стверджує представник фракції ХДС/ХСС Екарт фон Кледен, передбачені цим указом заходи все одно недостатні, оскільки тепер має йтися про те, щоб у майбутньому національна безпека Німеччини була пріоритетнішою, ніж свобода пересування іноземців.

Слідча комісія Бундестагу, що складалася з 13 членів - семи представників правлячої коаліції та шести від опозиції - в ході своєї піврічної роботи заслухала 55 свідків, у тому числі міністра закордонних справ. Свідчення Йошки Фішера вперше транслювалися в прямому ефірі, і тривала ця процедура 10 годин. 30 серпня комісія ухвалила підсумкову доповідь, а 7 вересня її обговорили в парламенті.

Коли в пленарному залі Бундестагу оголосили відкриття дебатів про підсумки роботи слідчої комісії з розслідування „візової афери”, більшість депутатів полишили свої крісла - не з протесту, а тому, що ця тема більшості вже набила оскомину. Ті, хто залишився, а це були переважно самі члени комісії або ж причетні до її роботи депутати, не жалкуючи в’їдливих метафор, сперечалися про висновки роботи комісії. Погляди відрізнялися кардинально. На слуханнях побувала Наталія Фібріг:

З одного боку „барикад” – так звана сторона звинуванчення. Представники консервативної опозиції та Партії вільних лібералів вважають помилики у візовій практиці передусім у київському посольстві Німеччини „скандалом”. На їхню думку, низка указів німецького МЗС полегшила, а подекуди навіть спричинила пожвавлення торгівлі „живим товаром” та притоку нелегальної робочої сили в Шенгенську зону.

По інший бік – представники правлячої коаліції. Вони визнають, що в низці посольств ситуація вийшла з-під контролю. Це сталося через те, що після падіння „залізної завіси” люди хотіли скористатися свободою пересування, а посольства нібито виявилися до масового напливу туристів неготовими. Коаліція закидає опозиціонерам „істерику” та псування репутації України.

„Я хочу дещо сказати щодо висловлювань стосовно зростання кількості повій та нелегалів, які переважно приїхали з України. Я народилася в Радянському Союзі. У нас взагалі не було свободи подорожування. Для цього треба було дістати окремий дозвіл партії. Можете собі уявити радість людей, які нарешті змогли вільно їздити за кордон?”

Такі риторичні запитання ставила голова німецько-української парламентської групи Єлєна Гоффманн перед депутатами Бундестагу. А депутати з фракції „зелених” різко звинуватили консерваторів у залякуванні німців іноземцями, забобонах та псуванні іміджу України у світі й запропонували їм закрити кордони та взагалі відмінити візи. Опозиція ініціювала роботу комісії не через бажання з”ясувати обставини проколів у німецькій візовій політиці, а щоб нашкодити іміджу міністра закоронних справ Німеччини Йошки Фішера, кажуть „зелені”.

„Це неправильно і лицемірно з боку правлячої коаліції. Адже йшлося про помилки з боку німецьких структур – німецького МЗС та міністерства внутрішніх справ. Коаліція завжди намагалася відволікти увагу від власних помилок тим, що прив”язувала до всього демократичні заворушення в Україні. Саме це викликає ті забабони, яким ми всі хочемо запобігти. Ми всі за свободу пересування, але ми проти її зловживання. А українці, які потрапили до рук бандитських груп, на наш погляд, є жертвами, які потребують захисту з боку наших структур”, - підкреслив в інтерв”ю „Німецькій хвилі” представник фракції ХДС/ХСС у комісії Екарт фон Кледен.

Якщо німецькі консерватори прийдуть до влади, слідча комісії продовжить розслідування обставин „візової афери”. Для цього має бути ствоерна урядова комісія. Також опозиція вимагає жорсткішого контролю в „проблематичних представництвах” Німеччини у світі. У тому числі й в Україні. Говорить Екарт фон Кледен:

„Багато людей через бідність намагаються прониктути в Шенгенську зону. І це не тільки українці, це громадяни сусідніх країн, країн Центральної Азії. Тому в Україні потрібен особливий контроль. І це не є дискримінацією українців.”

Щоправда, представники правлячої коаліції вважають інакше. На переконання голови німецько-української парламентської групи Єлени Гоффманн, в”їхати пересічному українцеві до Німеччини тепер стало значно важче:

„Тепер у посольстві з одних крайнощів перекинулися на інші. Співробітники посольства стали хвилюватися, може, вони дійсно припускаються помилок. Усе це ускладнює життя чесним людям. А нечесні завжди знайдуть можливість проникнути через кордон”, - вважає Єлена Гоффманн.

Про те, як змінилася нині ситуація біля німецького посольства у Києві, розповідає Наталія Дудко:

Черги перед консульським відділом посольства Німеччини в Києві, що на вулиці Золотоустівській, сьогодні майже нічим не відрізняються від черг біля консульств кількох інших європейських країн, наприклад, Чехії. Більшість людей виходять з приміщення, отримавши візи. Ті ж, кому відмовили, виглядають похмуро і категорично відмахуються від інтерв’ю.

Як повідомили в агентстві, яке допомагає правильно збирати й оформлювати документи, необхідні для отримання візи, а також складає апеляції на відмови у візі, від українців тепер вимагають більше додаткових паперів, документальних підтверджень, ніж раніше. Говорить Володимир – менеджер такого агентства, який стоїть на виході з консульства і пропонує свої послуги потенційним клієнтам, тобто людям, яким відмовили у праві на в’їзд:

„Зараз стало людям дуже незручно. Особливо незручно тим, які живуть не в Києві. Тому що їм доводиться додатково підносити весь час різні документи, які підтверджують що в них є родичі в Німеччині.”

Природно, що в умовах розслідування «візового скандалу» співробітники консульського відділу почали більш ретельно перевіряти документи охочих поїхати до Німеччини, але все ж таки більшість людей отримує візи без проблем. Як повідомив директор міжнародного відділу однієї з київських фірм - Олександр, який постійно їздить у відрядження до Німеччини, нічого нового останнім часом у процедурі отримання візи він не помітив, все відбувається так само, як і раніше:

„Ми досить часто, я і мої колеги, їздимо не тільки в Німеччину а й в інші країни, і якихось особливих змін ми не спостерігаємо. У нас ділові стосунки з нашими партнерами. Завжди все було нормально. Жодних додаткових документів ми ніколи не подавали. І запитань особливих до нас теж додаткових ніколи не ставиться. Для нас – все, як і раніше.”

Валентина, вчителька з Рівного, яка вийшла з консульського відділу не з візою, а зі стосом паперів у руках, не може стримати своїх емоцій, і погоджується розповісти свою історію:

„Я хотіла поїхати до племінниці. Вона студентка, вийшла заміж за німця. У них дитина, хотіла їм допомогти, бо сестра не може – вона зараз в лікарні. Я вже п”ять разів туди їздила і все було нормально, завжди візу одразу давали. А це мені двічі довелося повертатися до Рівного, довозити ще документи: потрібні були рекомендації, свідоцтва про народження. Я повинна була довести, що я тітка, а вона мені племінниця. А воно ж накладно, їздити туди - сюди. Мені 53 роки, невже, подивившись на мене, можна подумати, що я їду туди працювати дівчинкою по виклику? Ми їм візи відмінили, а вони з нами як?”

Олександр та його донька з села Карпилівки, що на Волині, стоять під будівлею з розгубленим виглядом, явно не знаючи що робити. Вони хотіли поїхати в гості до близьких друзів, у яких уже бували неодноразово. Однак замість 45 днів, як було попередні рази, тепер їм дали візу лише на десять днів. Говорить Олександр:

„Мені шкода, що мені тільки на десять днів відкривають, у мене знайомі в Німеччині, вони в мене були цього року, минулого року на весіллі в нас їх восьмеро було. Вони мене просять, щоб я в них побув хоча б місяць-півтора. Я на півтора написав, мені тільки десять днів дають. Якось мені неохота, лише на десять днів, я можу транспорт не знайти, то я, може, взагалі не поїду. У цій сім’ї я вже був тричі. Я був у них з жінкою, дочкою і сином, я ж повертаюсь, навіщо воно мені, я ж там не збираюся лишатися.”

Офіційної інформації про статистику кількості відмов у візах за період „візового скандалу” в Німеччині, а також - чи змінилося щось у процедурі видачі віз за цей час, посольство Німеччини в Україні поки що не надає. Утім, поспілкувавшись з людьми, які виходять з приміщення консульського відділу посольства з відмовами, можна зробити висновок, що раніше українцям було легше їздити до Німеччини.

  • Дата 11.09.2005
  • Автор Христина Ніколайчук, Наталія Фібріг, Наталія Дудко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOEW
  • Дата 11.09.2005
  • Автор Христина Ніколайчук, Наталія Фібріг, Наталія Дудко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOEW