1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Візит Ющенка до Росії: символічність і початок нормалізації двосторонніх відносин

Візит Віктора Ющенка до Москви мав символічне значення як для українсько-російських відносин, так і для консолідації всередині самої України. Так відгукуються про першу закордонну поїздку нового українського президента експерти на Заході. У Росії ж вважають, що частково вдалося владнати проблеми, що виникли в двосторонніх відносинах за останні місяці.

Президенти України та Росії

Президенти України та Росії

Віктор Ющенко, який оголосив метою свого візиту до Росії ”поліпшення відносин”, вважає поїздку загалом вдалою. Принаймні ввечері понеділка він заявив у Москві, що йому вдалося зняти напругу в українсько-російських відносинах. Про яку саме напругу йдеться, говорить російський політолог Андрій Окара:

”Між Росією та Україною зараз існує ціла низка проблем. Перша проблема – особисте несприйняття на найвищому рівні. Росія не найкращим чином узяла участь у виборах в Україні, після чого лишився ”неприємний осад”. До того ж, Віктор Ющенко не є втіленням ”русской мечты” щодо кандидатури президента. На зустрічі з журналістами Володимир Путін намагався виправдовуватися тим, що принципом взаємодії Кремля з державами СНД є співпраця саме з представниками влади, а не опозиції. Цим він ніби вибачався за позицію на виборах. Віктор Ющенко, в свою чергу, наголошує на подальшому стратегічному партнерстві. Я гадаю, таким чином вдалося частково подолати негатив передвиборних перегонів”.

Німецький політолог Александер Рар також бачить однією з головних проблем той факт, що ”Росія зробила ставку не на того кандидата на українських виборах”. А тому, веде далі Александер Рар:

”Зараз ідеться перш за все про те, щоб створити кращий клімат у двосторонніх відносинах. Справді дружнього клімату Путін і Ющенко не досягнуть, бо перед цим було занадто багато сварок. Але візит Ющенка до Москви є важливим символічним актом і початком нормалізації відносин між двома великими народами”.

Путін і Ющенко наголошували після своєї зустрічі на важливості тісної співпраці передусім у галузі економіки. Щоправда, не виключено, що на цьому терені Росії доведеться в майбутньому співпрацювати з Юлією Тимошенко, тобто саме тим українським політиком, якого Москва не надто хотіла бачити на другій за важливістю посаді в Україні. Говорить Андрій Окара:

”У російському істеблішменті є негатив щодо особистості Юлії Тимошенко. Цей негатив пов”язаний не стільки з аналізом ситуації чи особистості Тимошенко, скільки з тим ”чорним піаром”, який проводився проти неї протягом останніх кількох років”.

Німецький політолог Александер Рар дивиться на це кадрове рішення українського президента так:

”Призначення пані Тимошенко виконувачем обов”язків прем”єр-міністра саме в той момент, коли Ющенко перебуває в Кремлі, свідчить про те, що Україна йде своїм чітким шляхом в напрямку реформ і Заходу. І не дає можливості Росії, яка завжди виступала проти Юлії Тимошенко, чинити вплив на свою внутрішню політику”.

Далі німецький політолог наголошує однак і на тому, що в Росії ще є багато впливових сил, які не можуть погодитися з незалежністю України. Це – одна з причин можливої конфронтації із Заходом, яка зараз, на думку Александера Рара, невигідна Москві:

”Для Путіна є важливою одна деталь – він не може через Україну вступати в суперечку з Європейським союзом. Росії доведеться рахуватися з болісними втратами – неможливістю реалізувати ідею Єдиного економічного простору й дедалі більшим відходом України на Захід. З іншого боку, Захід, Європейський союз потрібен Кремлю як дуже важливий партнер для модерніації російської економіки”.

У цьому контексті Рар наголошує на схожості позицій Ющенка та Путіна. Вони обидва не можуть обійтися без західних технологій та інвестицій. Ющенко не зможе підготувати свою країну до вступу в ЄС і НАТО без західної підтримки. Отримати ж її він зможе лише, послідовно втілюючи в життя свої реформаторські плани. Якщо це Ющенку вдасться, підкреслює німецький політолог, то вже цього року Україна може отримати від ЄС конкретні перспективи щодо вступу, і сама може стати ”свого роду локомотивом інтересів пострадянського простору в ЄС”. Росія ж не зможе залишитися остронь таких змін, переконаний Александер Рар.

Також за темою