1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Від тероризму можна себе захистити лише умовно

Провідною темою в коментарях німецьких газет є створення в Німеччині так званої антитерористичної бази даних. Ухваленню цього рішення передувала довготривала суспільна дискусія. „Нарешті відкрито шлях для створення центральної антитерористичної бази даних“, пише видання Darmstädter Echo і веде далі:

Слід обов“язково зауважити, що що тут ідеться не про одну зі спонтанних ідей, що знову й знову з“являлися останнім часом у контексті боротьби з терористичною загрозою. Необхідність кращого обміну даними між поліцією та спецслужбами вже давно є прописною істиною серед фахівців. Зрештою, в Німеччині існують десятки спецслужб, які на різних рівнях займаються боротьбою з тероризмом, - пише Darmstädter Echo.

Газета Braunschweiger Zeitung, продовжуючи тему, нагадує:

Уже п“ять років іде мова про нові закони для відвернення терористичної загрози. Однак прогалину в справі гарантування безпеки вдається закрити лише зараз. Загалом 37 різних служб збирали донині дані про підозрілих в причетності до терористичної діяльності. І обмін цією інформацією функціонував дуже неоптимально. Приміром, якщо поліція в Нижній Саксонії отримувала інформацію про організацію терористичного нападу, то вона могла раніше тільки через щасливий збіг обставин дізнатися, що одна зі спецслужб, скажімо в Гессені, вже зібрала чимале досьє на можливого зловмисника. На тлі дедалі більшої терористичної загрози такий стан речей інакше, як безвідповідальністю, назвати важко, - підкреслює Braunschweiger Zeitung.

Газета Westdeutsche Zeitung пише:

Попри всю радість з приводу хиткого компромісу слід зазначити: нам загрожує тероризм, від якого ми лише умовно можемо себе захистити. Однак ми повинні робити для цього все, що в наших силах. Тому правильно, що держава тепер контрольовано збиратиме дані про підозрілих, їх оброблятиме й порівнюватиме. Можна спокійно збільшити число відеокамер для спостереження й принаймні не зменшувати кількість поліцейських. Такі заходи не дуже популярні. Дехто може сприйняти їх, як утиск своїх прав особи. Однак, говорячи банально й жорстоко: смерть у результаті теракту є, напевно, ще більшим утиском особистості, - підкреслює Westdeutsche Zeitung.

Ще однією темою коментарів у німецькій пресі є охолодження у відносинах між Німеччиною та Польщею. Видання Handelsblatt зазначає:

Упродовж кількох тижнів президент Польщі Качинський мобілізує сили й використовує будь-які можливості для поглиблення недовіри до Німеччини. Спершу приводом стала виставка про вигнанців, потім він долучився у свій спосіб до суспільної дискусії про зізнання німецького нобелівського лауреата Ґюнтера Ґрасса, тепер його зачепила промова німецького президента перед з“їздом депортованих. Водночас той факт, що посада польського уповноваженого зі зв“язків з Німеччиною впродож тривалого часу залишається порожньою, вказує на те, наскільки незацікавлена Варшава підтримувати конструктивні двосторонні відносини. Брати Качинські перебувають під внутрішньополітичним тиском і використовують різноманітні, зокрема, й національні чинники, для того, аби відвернути увагу поляків від власних проблем, - пише Handelsblatt.

Цю думку підтримує і газета Thüringische Landeszeitung:

У Польщі незабаром комунальні вибори, а тому брати Качинські та їхні однопартійці на місцях дуже завзяті, коли йдеться про німецько-польські відносини. (...) У такій ситуації Німеччина має якомога зваженіше підходити до всього. (...) Передусім слід підтримати помірковані сили в Польщі. Адже попри останній розвиток подій, опитування серед населення показують: більшість поляків усе ще дуже зацікавлені в хороших відносинах з Німеччиною, - наголошує Thüringische Landeszeitung.

Звертаються німецькі газети також до урядової кризи в Чехії. Так, Süddeutsche Zeitung посилається на слова одного празького коментатора, який назвав формування нового чеського Кабінету „mission impossible“ для новообраного прем“єр-міністра Мірека Тополанека. Далі видання зазначає:

Оскільки за Тополанеком не стоїть більшості в парламенті, це означає, що він через чотири тижні провалиться, коли голосуватиметься питання довіри його урядові. Компромісу між ним та новим лідером опозиції і колишнім прем“єром Їржі Пароубеком годі чекати. Отже, розв“язання урядової кризи, що триває ось уже три місяці, можна очікувати лише шляхом нових виборів. І чим швидше їх проведуть, тим краще для країни. Сподіваємося тільки, що ворогуючим політичним таборам принаймні вдасться змінити патову пропорцію своїх мандатів у парламенті, яка нині складає 100 на 100. Інакше стагнація триватиме ще до кінця жовтня - переконана Süddeutsche Zeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко

Також за темою